ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НАН УКРАЇНИ

Новини

12 листопада 2020 року в рамках Семінару Інституту "НАУКОВІ ШКОЛИ ФМІ − ЕСТАФЕТИ ПОКОЛІНЬ" відбудеться другий етап конкурсу “КРАЩИЙ МОЛОДИЙ НАУКОВЕЦЬ ФМІ НАН УКРАЇНИ”

Доповіді здобувачів:

10:00 – 10:15 Іван Штойко. Визначення залишкової довговічності труб газопроводів з урахуванням їх корозійно-водневої деградації

10:15 – 10:30 Олег Ткачук. Інженерія поверхні титанових імплантів

10:30 – 10:45 Віталій Лозован. Інформаційна технологія виявлення поверхневих дефектів у підземних трубопроводах за допомогою нейронних мереж

10:45 – 11:00 Віктор Лисечко. Резонансна та високочастотна дифракція акустичних хвиль на конусах та дисках для формування нових канонічних моделей діагностування

11:00 – 11:15 Сергій Лаврись. Азотування титанового сплаву ВТ22 суміщеного з його термічним обробленням

11:15 – 11:30 Марія-Олена Даниляк. Синтез та протикорозійні властивості екологічно безпечних інгібіторів на основі цеоліту

https://www.facebook.com/events/1034824110370329

Організовує і запрошує до участі у відборі  РМНС ФМІ НАН України

          26–27 жовтня у Фізико-механічному інституті відбувся підсумковий семінар за  проєктом НАТО «Development of novel methods for the prevention of pipeline failures with security implications» («Розроблення новітніх методів запобігання руйнуванню газопроводів задля безпеки»), що виконується в рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» спільно ФМІ та Міланською політехнікою впродовж 2016–2020 рр.

         У семінарі взяло участь близько 40 осіб з України, Італії, Іспанії, Польщі, Норвегії та Єгипту. Серед учасників були як науковці, так і представники відомих виробничих компаній. На семінарі виголошено 18 доповідей, з яких 9 онлайн. Окрім досліджень, що стосувалися безпосередньо проєкту, також обговорено сучасні проблеми корозійно-механічного руйнування трубопровідних систем та шляхи забезпечення їх подальшої безперебійної експлуатації.

    Праці семінару опубліковані у книзі “Degradation Assessment And Failure Prevention Of Pipeline Systems” (eds. G. Bolzon, G. Gabetta and H. Nykyforchyn) видавництва Springer Nature.

Нагадуємо, що Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка (групи під керівництвом провідних науковців інституту – д.т.н., проф. Г. М. Никифорчина та д.х.н., проф. І.Ю. Завалія) є співвиконавцем дослідницьких багаторічних проектів “Розроблення новітніх методів для запобігання руйнувань трубопроводів задля безпеки” (Development of novel methods for the prevention of  pipeline failures with security implications; NUKR.SFPP 985055) та “Портативні джерела енергії” (“Portable energy supply”, Grant NATO “Science for peace”) за фінансової підтримки Програми НАТО “Наука заради миру та безпеки”.

Normal 0 21 false false false MicrosoftInternetExplorer4

На засіданні новообраної Президії НАН України, яке відбулося 23 жовтня 2020 року, було розглянуто питання про окремі заходи з реформування діяльності Національної академії наук України. Президія НАН України відзначила, що в останні роки проведено значну роботу з удосконалення діяльності Академії, однак подальше її реформування є надзвичайно важливою вимогою сьогодення та потребує запровадження системних, обґрунтованих і конкретних заходів, спрямованих, зокрема, на удосконалення структури Академії та мережі її установ, концентрацію наявних фінансових, матеріально-технічних і кадрових ресурсів на  дійсно актуальних і важливих напрямах досліджень і розробок, посилення адресної підтримки наукової молоді, насамперед молодіжних лабораторій і груп, інтеграцію вчених Академії у наукове співтовариство, ефективне використання майнового комплексу. Є необхідним внесення певних змін і доповнень до Статуту НАН України.

За результатами розгляду питання було визначено стратегічно важливі напрями реформування діяльності Національної академії наук України та затверджено окремі заходи з їх реалізації. Зокрема, передбачається продовжити роботу з оптимізації мережі наукових установ НАН України з урахуванням результатів їх оцінювання та державної атестації, а також реорганізацію підприємств дослідно-виробничої бази з метою  розвитку інноваційної інфраструктури. Протягом І кварталу 2021 року секції спільно з відділеннями НАН України повинні підготувати пропозиції стосовно внесення змін до структури Академії, зокрема, і в частині кількості та назв відділень НАН України. Президія НАН України має розглянути також питання щодо змін у принципах розподілу базового бюджетного фінансування наукових установ, які б урахувували результати оцінювання ефективності їхньої діяльності та державної атестації, особливості інфраструктури установ, пропозиції науковї спільноти.

Передбачається також проведення повної інвентаризації матеріально-технічної бази та земельних ділянок установ Академії з метою  визначення об'єктів нерухомості та земельних ділянок, які тривалий час не використовуються, та підготувати на розгляд Президії НАН України пропозиції щодо  перепрофілювання окремих з них, передачі іншим науковим установам Академії або створення на їхній базі академічних інноваційних структур.

Постанова Президії НАН України містить також заходи щодо актуалізації тематики досліджень, посилення експертних функцій Академії, підтримки молоді, розвитку міжнародного наукового співробітництва.

З метою координації та контролю за реалізацією заходів з реформування Академії, розроблення та узагальнення додаткових пропозицій щодо її реформування створено Координаційну раду з питань реформування НАН України. Також затверджено оновлений склад Комісії з підготовки нової редакції Статуту НАН України. Комісії доручено подати у І кварталі 2021 року на розгляд Президії НАН України пропозиції щодо змін і доповнень до Статуту НАН України для їх подальшого внесення на чергову сесію Загальних зборів НАН України.

Слід зазначити, що прийнята за результатами розгляду постанова Президії НАН України «Про окремі заходи з реформування діяльності Національної академії наук України» є черговим рішенням в низці рішень з реформування, які було прийнято останнім часом. Академія вже  тривалий час на постійній основі здійснює реформування всіх напрямів своєї діяльності. У зв’язку з цим Національна академія наук України надіслала до Міністерства освіти і науки України лист (від 13.10.2020 №9/1422-5), в якому висловила свою позицію щодо створення наказом МОН України від 6 жовтня 2020 року №1230 робочої групи з підготовки Плану заходів з реформування Національної академії наук України. На думку НАН України, сьогодні очевидною є необхідність підготовки невідкладних пропозицій щодо подолання кризових явищ та розвитку наукової сфери в цілому та створення робочої групи саме для цього. Міністерству освіти і науки було запропоновано змінити назву та персональний склад робочої групи.

За матеріалами Прес-служби НАН України

 

« 1 2 3 4 5 »