Новини
26–27 жовтня у Фізико-механічному інституті відбувся підсумковий семінар за проєктом НАТО «Development of novel methods for the prevention of pipeline failures with security implications» («Розроблення новітніх методів запобігання руйнуванню газопроводів задля безпеки»), що виконується в рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» спільно ФМІ та Міланською політехнікою впродовж 2016–2020 рр.
У семінарі взяло участь близько 40 осіб з України, Італії, Іспанії, Польщі, Норвегії та Єгипту. Серед учасників були як науковці, так і представники відомих виробничих компаній. На семінарі виголошено 18 доповідей, з яких 9 онлайн. Окрім досліджень, що стосувалися безпосередньо проєкту, також обговорено сучасні проблеми корозійно-механічного руйнування трубопровідних систем та шляхи забезпечення їх подальшої безперебійної експлуатації.
Праці семінару опубліковані у книзі “Degradation Assessment And Failure Prevention Of Pipeline Systems” (eds. G. Bolzon, G. Gabetta and H. Nykyforchyn) видавництва Springer Nature.
Нагадуємо, що Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка (групи під керівництвом провідних науковців інституту – д.т.н., проф. Г. М. Никифорчина та д.х.н., проф. І.Ю. Завалія) є співвиконавцем дослідницьких багаторічних проектів “Розроблення новітніх методів для запобігання руйнувань трубопроводів задля безпеки” (Development of novel methods for the prevention of pipeline failures with security implications; NUKR.SFPP 985055) та “Портативні джерела енергії” (“Portable energy supply”, Grant NATO “Science for peace”) за фінансової підтримки Програми НАТО “Наука заради миру та безпеки”.
На засіданні новообр
аної Президії НАН України, яке відбулося 23 жовтня 2020 року, було розглянуто питання про окремі заходи з реформування діяльності Національної академії наук України. Президія НАН України відзначила, що в останні роки проведено значну роботу з удосконалення діяльності Академії, однак подальше її реформування є надзвичайно важливою вимогою сьогодення та потребує запровадження системних, обґрунтованих і конкретних заходів, спрямованих, зокрема, на удосконалення структури Академії та мережі її установ, концентрацію наявних фінансових, матеріально-технічних і кадрових ресурсів на дійсно актуальних і важливих напрямах досліджень і розробок, посилення адресної підтримки наукової молоді, насамперед молодіжних лабораторій і груп, інтеграцію вчених Академії у наукове співтовариство, ефективне використання майнового комплексу. Є необхідним внесення певних змін і доповнень до Статуту НАН України.
За результатами розгляду питання було визначено стратегічно важливі напрями реформування діяльності Національної академії наук України та затверджено окремі заходи з їх реалізації. Зокрема, передбачається продовжити роботу з оптимізації мережі наукових установ НАН України з урахуванням результатів їх оцінювання та державної атестації, а також реорганізацію підприємств дослідно-виробничої бази з метою розвитку інноваційної інфраструктури. Протягом І кварталу 2021 року секції спільно з відділеннями НАН України повинні підготувати пропозиції стосовно внесення змін до структури Академії, зокрема, і в частині кількості та назв відділень НАН України. Президія НАН України має розглянути також питання щодо змін у принципах розподілу базового бюджетного фінансування наукових установ, які б урахувували результати оцінювання ефективності їхньої діяльності та державної атестації, особливості інфраструктури установ, пропозиції науковї спільноти.
Передбачається також проведення повної інвентаризації матеріально-технічної бази та земельних ділянок установ Академії з метою визначення об'єктів нерухомості та земельних ділянок, які тривалий час не використовуються, та підготувати на розгляд Президії НАН України пропозиції щодо перепрофілювання окремих з них, передачі іншим науковим установам Академії або створення на їхній базі академічних інноваційних структур.
Постанова Президії НАН України містить також заходи щодо актуалізації тематики досліджень, посилення експертних функцій Академії, підтримки молоді, розвитку міжнародного наукового співробітництва.
З метою координації та контролю за реалізацією заходів з реформування Академії, розроблення та узагальнення додаткових пропозицій щодо її реформування створено Координаційну раду з питань реформування НАН України. Також затверджено оновлений склад Комісії з підготовки нової редакції Статуту НАН України. Комісії доручено подати у І кварталі 2021 року на розгляд Президії НАН України пропозиції щодо змін і доповнень до Статуту НАН України для їх подальшого внесення на чергову сесію Загальних зборів НАН України.
Слід зазначити, що прийнята за результатами розгляду постанова Президії НАН України «Про окремі заходи з реформування діяльності Національної академії наук України» є черговим рішенням в низці рішень з реформування, які було прийнято останнім часом. Академія вже тривалий час на постійній основі здійснює реформування всіх напрямів своєї діяльності. У зв’язку з цим Національна академія наук України надіслала до Міністерства освіти і науки України лист (від 13.10.2020 №9/1422-5), в якому висловила свою позицію щодо створення наказом МОН України від 6 жовтня 2020 року №1230 робочої групи з підготовки Плану заходів з реформування Національної академії наук України. На думку НАН України, сьогодні очевидною є необхідність підготовки невідкладних пропозицій щодо подолання кризових явищ та розвитку наукової сфери в цілому та створення робочої групи саме для цього. Міністерству освіти і науки було запропоновано змінити назву та персональний склад робочої групи.
За матеріалами Прес-служби НАН України
НАТО оголосив про розширення наукової співпраці з Україною в рамках статусу країни як партнера з розширеними можливостями з червня 2020 року.
У межах програми НАТО “Наука заради миру та безпеки” (SPS) Україна із партнерами веде роботу за 27 напрямками. Один із головних – проєкт у сфері боротьби з тероризмом під назвою DEXTER (виявлення вибухових речовин та вогнепальної зброї для протидії тероризму).
Як повідомляється на сайті Альянсу, багаторічне партнерство з нашою державою включає міцну наукову співпрацю в таких галузях, як боротьба з тероризмом, передові технології, кіберзахист, енергетична безпека та захист від хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї.
Окрім того, програма SPS також відчиняє двері для українських експертів – особливо молодих вчених та дослідників – у пошуку співпраці для вирішення інших нагальних проблем з колегами з країн-представниць НАТО. У 2020 році програма SPS затвердила 13 нових напрямків співпраці з Україною. Вони зосереджені на захисті солдатів та цивільних людей від хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного забруднення; вивченні використання передових технологій для посилення безпеки цивільного населення, а також на вдосконаленні національних медичних систем та систем реагування на надзвичайні ситуації.
Працюючи над цими питаннями, представники України співпрацюватимуть із експертами з Естонії, Франції, Німеччини, Греції, Італії, Польщі, Великобританії та інших країн-партнерів, включаючи Білорусь, Йорданію та Швецію.
Також планується, що в майбутньому Україна долучиться до досліджень в галузі миру та безпеки, гібридної війни та морських наукових досліджень. “Враховуючи високі стандарти української науки та ноу-хау, робота з українськими дослідниками та вченими дає чудову можливість їхнім колегам у країнах НАТО вивчати конкретні сфери досліджень, наприклад, у галузі гібридної війни”, – зазначив помічник генерального секретаря НАТО з нових проблем безпеки Антоніо Міссіролі.
Як повідомлялося раніше – 12 червня Україна отримала статус члена Програми розширених можливостей НАТО. Новий статус дає змогу Україні отримати доступ до програм взаємодії, а також передбачає ширший обмін інформацією. Таким чином наша країна стала однією із шести партнерів щодо розширених можливостей поряд із Австралією, Фінляндією, Грузією, Йорданією і Швецією. Крім того, за словами очільника МЗС Дмитра Кулеби, цей статус відкриє нашій державі доступ до цінної розвідувальної інформації. Зокрема – щодо тимчасово окупованого Криму.
Нагадуємо, що Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка (групи під керівництвом провідних науковців інституту – д.т.н., проф. Г. М. Никифорчина та д.х.н., проф. І.Ю. Завалія) є співвиконавцем дослідницьких багаторічних проектів “Розроблення новітніх методів для запобігання руйнувань трубопроводів задля безпеки” (Development of novel methods for the prevention of pipeline failures with security implications; NUKR.SFPP 985055) та “Портативні джерела енергії” (“Portable energy supply”, Grant NATO “Science for peace”) за фінансової підтримки Програми НАТО “Наука заради миру та безпеки”.