Page 76 - Dys

76

3.3. Корозійно-втомна витривалість сталі 35 з урахуванням

кавітаційного навантаження

Дослідження, результати яких викладено в п. 3.2, продовжено в умовах

експериментів на корозійну втому (рис. 3.7). Об’єкт досліджень – сталь 35 в

стані нормалізації, частота циклічного навантаження – 3 Гц, середовище –

водогінна вода.

Корозійно-втомна витривалість сталі 35 у водогінній воді різко

знижується порівняно із випробами у повітрі (криві 1 на рис. 3.6 і 1 на

рис. 3.7), що вказує на чутливість досліджуваного металу до дії корозивного

середовища за циклічного навантаження низької частоти.

Попередня кавітація сталі 35 у водогінній воді за амплітуди А = 45 мкм

впродовж 180 хв знизила (порівняно з результатами випроб на корозійну

втому некавітованих зразків) опір сталі корозійній втомі (крива 2), і тим

сильніше, що нижче напруження σ циклічного навантаження. Це вказує на те,

що за цих умов попередньої кавітації на поверхні вже існують тріщиновидні

мікродефекти, оскільки загалом зі зниженням напруження σ частка стадії

зародження тріщин у загальній довговічності зростає.

Слід зазначити, що крива 2 на рис. 3.7 знаходиться в діапазоні нижчих

напружень, ніж крива 3 на рис. 3.6, що кількісно вказує на додаткове

зниження корозійно-втомної витривалості попередньо кавітованої сталі.

Однак найбільше зниження опору руйнуванню сталі властиве за сумісної дії

циклічного і кавітаційного навантажень (крива 3 на рис. 3.7). За цих умов

характеристики корозійно-втомної витривалості сталі 35 у водогінній воді

знижуються найсильніше. Зокрема, границя корозійної втоми зменшується у

2,4 рази, а обмежена довговічність для близьких до границі втоми

навантажень – на порядок.