Page 73 - Dys

73

Рисунок 3.5 – Мікротвердість Н окремих складових мікроструктури
поверхні сталі 35 залежно від тривалості кавітації τ у водогінній воді:

1 – перлітна складова; 2 – феритна; 3 – інтегральна характеристика.

Встановлено, що кавітаційне навантаження спричинило пластичне

деформування приповерхневого шару сталі 35, на що вказує зміна його

мікротвердості впродовж кавітаційного впливу водогінної води (рис. 3.5).

При цьому мікротвердість окремих структурних складових сталі змінюється

неоднаково. Перліт виявляє постійну тенденцію до знеміцнення (крива 1),

тоді як ферит спочатку зміцнюється, сягаючи максимуму мікротвердості при

 = 60 хв, а потім теж знеміцнюється, досягаючи початкового значення

мікротвердості при  = 180 хв (крива 2). Інтегрально це зумовило спочатку

тільки незначне підвищення мікротвердості, а за тривалості кавітації більше

60 хв – до відчутного зниження (крива 3).

Встановлено неоднозначну залежність втомної витривалості

конструкційної сталі 35 у повітрі від тривалості її попереднього

кавітаційного навантаження у водогінній воді (рис. 3.6а): при  = 60 хв вона

зростає (крива 2), а при 180 хв – різко знижується (крива 3).