Page 69 - Dys

69

невеликих розмірів (~ 10 мкм) були до випроб і могли з’явитись у результаті

гартування високовуглецевої сталі. Проте через 10 хвилин кавітації поверхня

зразка помітно пошкоджується (рис. 3.1б): з’являється велика кількість

мікротріщин малих розмірів (~ 2–3 мкм), які однорідно вкривають поверхню

зразка.

Тріщини розташовані відокремлено, не виявляючи тенденції до

об’єднання чи розгалуження. Зі збільшенням експозиції зразка до 20 хв

(рис. 3.1в) з’являються локальні потемніння, характерні для корозійно-

механічного руйнування та зростає кількість мікротріщин.

Слід зазначити, що починаючи з тривалості кавітаційного

навантаження 20 хв, тобто ще упродовж інкубаційного періоду, вже можна

було спостерігати за утворенням перших виразок (рис. 3.2). Розміри тріщин і

виразок приблизно однакові (~5–10 µm).

Рисунок 3.2 – Приклад спостереження виразок на поверхні зразка зі сталі

ШХ15 після кавітаційних випроб амплітудою 25 мкм

у розчині KOH з рН = 13,4–13,7 тривалістю 20 хв.

Поява виразок свідчить про наявність процесів корозії в умовах

кавітації, тобто однозначно проявляється роль корозійного чинника.