Page 131 - Dys

131

Таблиця 5.6 – Характеристики корозійно-циклічної тріщиностійкості K thс

металу різних зон зварного з’єднання сталі 17Г1С у вихідному стані за випроб у

модельному ґрунтовому розчині NS4 при 0,3 Гц та R = 0,1

Зони зварного K th, МПа∙м K thс, МПа∙м

з’єднання Повітря NS4, E corr NS4, Е ср

ОМ 6,2 7,6 6,3

МШ 5,9 7,1 5,4

За правило, вищі значення порогового розмаху K thс в корозивному

середовищі, порівняно із випробами у повітрі, пов’язують із корозійним

затупленням вершини тріщини [2, 3]. Коли швидкість втомного росту стає

–9
меншою від 3–4∙10 м/цикл, тоді за тривалий час підготовки наступного акту
приросту тріщини корозійне розчинення матеріалу, швидкість якого

інтенсифікується циклічною деформацією, збільшує радіус її вершини.

Відповідно, що більший радіус вершини тріщини, то нижча концентрація

напружень, а значить і менше реальне (ефективне) K. Зрозуміло, що процес

затуплення, який протікає внаслідок розчинення сталі, зумовлює не тільки

підвищення K thс, але і сповільнення росту тріщини у припороговій області.

Водночас середньоамплітудна ділянка діаграми втомного руйнування

обох зон ЗЗ у корозивному середовищі практично не відрізняється від діаграми

їх втомного руйнування у повітрі. Очевидно, за вищих швидкостей росту

корозійно-втомних тріщин уже недостатньо часу підготовки наступного акту

приросту тріщини для ефективного затуплення вершини тріщини внаслідок

корозійного розчинення металу.

Також з отриманих результатів слідує, що параметри корозійно-

циклічної тріщиностійкості основного металу та металу шва за випроб за

потенціалу корозії, як і за випроб у повітрі, суттєво не відрізняються, що

вказує на їх структурну нечутливість.

За випроб основного металу у вихідному стані за потенціалі катодного