Page 124 - Dys

124

після 30 років експлуатації під час випроб у повітрі та розчині NS4 за двох

значень асиметрії циклу навантаження R = 0,1 та 0,9 [194]. МШ вибрали,

враховуючи його можливу мікропошкодженість навіть у вихідному стані, яка

може посилюватися упродовж тривалої експлуатації, що підвищує ризик

порушення цілісності труби за сумісної дії циклічного навантаження та

корозивного наводнювального середовища.

Характеристики циклічної та корозійно-циклічної тріщиностійкості

визначали на балкових призматичних зразках з боковим надрізом. Надріз

виконували у відповідній зоні зварного з’єднання – ОМ та МШ. Параметри

тріщиностійкості сталі оцінювали за діаграмами втомного руйнування, з яких

визначали пороговий рівень розмаху коефіцієнта інтенсивності напружень

ΔK th, нижче якого втомна тріщина не розвивається. А також визначали V SCC –

швидкість росту тріщини на платоподібній ділянці ДВР за випроб у

корозивному середовищі. Випроби проводили у модельному середовищі NS4

за природньої аерації і порівнювали із результатами випроб у повітрі.

Випроби реалізували за частоти циклічного навантаження 5 Гц у повітрі та

0,3 Гц – у розчині NS4.

5.3.1. Циклічна тріщиностійкість металу різних зон

неексплуатованого зварного з’єднання сталі 17Г1С

За випробувань основного металу при R = 0,1 пороговий рівень K th

становив 6,2 МПа∙м (рис. 5.4, табл. 5.4), що набагато вище ефективних порогів

низькоміцних сталей (~ 3 МПа∙м) [194]. Це вказує на те, що висока

пластичність сталі 17Г1С спричиняє високий рівень закриття тріщини в

припороговій області ДВР.

Для металу шва отримано дещо нижче значення K th. Це зумовлено,

очевидно, структурною особливістю металу шва, яка спричиняє його вищу

міцність порівняно із основним металом, що є характерно для технології

зварювання. Проте швидкості росту втомної тріщини на середньоамплітудній