Page 121 - Dys

121

імунітету до цього виду корозійно-механічного руйнування.

За випроб гладких зразків (без вирізу) із експлуатованого зварного

з’єднання сталі 17Г1С у розчині NS4 за потенціалу корозії E corr отримано

λ = 27%, а руйнування відбувалося як у зоні термічного впливу, так і у зоні

металу шва. Звідси, тривала експлуатація металу зварного з’єднання із сталі

17Г1С супроводжується зниженням його опору корозійно-статичному

руйнуванню.

З огляду на отримані електрохімічні результати стосовно взаємної

поляризації різних зон зварного з’єднання можна зробити висновок, що для

неексплуатованого зварного з’єднання анодна поляризація ЗТВ, хоч і

незначна, зумовила дещо вищу схильність металу цієї зони до корозійно-

статичного руйнування і локалізацію руйнування саме у цій зоні, порівняно

із випробами такого типу зразків без ЗЗ, для яких λ = 10% (див. розділ 3).

Очевидно, це пов’язано із полегшенням зародження тріщин посиленням

виразкової корозії. Для експлуатованого ЗЗ спостерігали також незначну

анодну поляризацію ЗТВ. Звідси, однак. не можна зробити однозначного

висновку, щодо чинників сильнішого зниженням опору металу

експлуатованого ЗЗ корозійно-статичному руйнуванню, порівняно із не

експлуатованим. Це може бути, з одного боку, результатом посилення

анодної поляризації ЗТВ, або ж наслідком експлуатаційної деградації

структури металу зварного з’єднання.

Тому у роботі провели дослідження на зразках з круговим вирізом у

певній зоні зварного з’єднання, що дозволило оцінити опір металу

конкретної зони ЗЗ корозійно-статичному руйнуванню без впливу взаємної

поляризації у гальванопарі ОМ–ЗТВ–МШ.

Результати експериментів за потенціалів E corr і E cp приведено в

табл. 5.2–5.3.

У вихідному стані метал всіх зон зварного з’єднання не виявив
схильності до корозійно-статичного руйнування у розчині NS4 незалежно від

електрохімічних умов випроб: показник λ не перевищував 5%, окрім ЗТВ при