Page 124 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

124
використовувати як ознаку неповної втрати когезії феритної матриці з великими

карбідами, що сформувалися під час тривалої експлуатації сталі на парогоні. По

третє, фрактографічно показано, що перетворення під час ВТО забезпечили

підвищення пластичності відновленої сталі. По-четверте, фрактографічно

розкрито ключову роль збереження хоча б часткової когезії включень з

матрицею, для забезпечення можливості відновлення властивостей сталі. По-

п’яте, показано, що включення, які повністю втратили зв'язок з матрицею

залишаються незмінними на зламі відновленої сталі, але вже не на межах зерен,

а всередині них, що нівелює їх роль як чинників зниження опору повзучості

відновленої сталі. По-шосте, відзначено перспективу застосування періодично

повторюваних ВТО у випадках, коли зв'язок карбідів з матрицею в сталі ще не

остаточно втрачений і переформатування меж зерен з повторним зміцненням

твердого розчину завдяки розчиненню в ньому карбідтвірних елементів ще

можливе через збереження шляхів для їх дифузійного перерозподілу, що може

суттєво і багаторазово відновлювати опір повзучості експлуатованої сталі[152].

4.4.2 Фрактографічні ознаки відновленої і експлуатованої сталі
12Х1МФ, виявлені на зламах зразків, випробуваних на ударну вязкість

4.4.2.1 Ознаки відновлення сталі з розтягненої зони гину в околі

зовнішньої поверхні труби

До тангенціально орієнтованих темплетів зі сталі, тривало експлуатованої

на ділянці РЗ гину головного парогону ТЕС, застосували ВТО з дворазовою

о
о
нормалізацією (від 1100 та 960 С) та наступним відпуском за температури 740 С.
Зміною тривалості витримування сталі за температури аустенітизації

мінімізували розмір зерна, що є однією з ключових передумов зростання опору

повзучості сталі під час наступної (після застосування до неї ВТО) експлуатації.