Page 279 - Докторська дисертація_Ткачук

279

імпедансної спектроскопії добре корелюють з результатами поляризації, які

підтверджують, що титан із гідроксиапатитним покриттям, сформованим під

час ПЕО за напруги 160 В, характеризується найкращою корозійною

тривкістю.

Таблиця 6.4 – Параметри елементів еквівалентної електричної схеми, що

відповідають спектрам електрохімічного імпедансу

1-n
1-n
U, В / Rs, R, Rct, CPEdl, Ф·Гц CPE, Ф·Гц
τ, хв Ом·cм Ом·cм кОм·cм Ydl ndl Y n
2
2
2
-6
-6
140/1 26476 17266 180,8 8,6494×10 0,75 3,1135×10 0,73
-6
-10
160/1 94373 67460 363,2 1,7540×10 0,75 8,2251×10 0,72
-6
180/1 86730 42617 301,4 5,1650×10 0,64 7,6849×10 0,76
-5
-10
-6
140/2 28475 23610 286,8 5,1650×10 0,68 4,3142×10 0,67

Зі збільшенням тривалості осадження від 1 до 2 хв під час ПЕО за

напруги 140 В зростають опір подвійного електричного шару (Rct) і

зовнішнього поруватого шару (R) (табл. 6.4). Отже, більший вміст фази

гідроксиапатиту в покритті, сформованому за тривалішої витримки,

призводить до збільшення опору, що вказує на покращення корозійної

тривкості.

6.4. Формування гідроксиапатитних покриттів на титанових

дентальних імплантах

Використання лужного електроліту (Са10(РО4)6(ОН)2 – 100 г/л; 1M КОН

(pH=14)) дозволяє сформувати на титані методом ПЕО порувате

гідроксиапатитне покриття зі сфероїдальною структурою та оптимальним

співвідношенням Са/Р (1,69) за нижчої напруги осадження (160 В проти