Page 281 - Докторська дисертація_Ткачук

281

Висновки до розділу 6

1. Кальцій-фосфатні покриття на технічно чистому титані ВТ1-0

осаджували методом ПЕО з розчину гідроксиапатиту в 3%-ій ортофосфорній

кислоті в діапазоні напруг 140…220 В. Встановлено, що за напруг осадження

200 і 220 В формується покриття, яке містить гідроксиапатит, монокальцій

фосфат моногідрат та пірофосфат титану, які не фіксуються за нижчих напруг.

У діапазоні напруг 140…180 В товщина осадженого покриття становить

2…13 мкм, а середній розмір пор – 0,5…1 мкм. Зі збільшенням напруги

осадження до 200 і 220 В товщина покриття збільшується до 140 і 240 мкм,

відповідно. Показано, що збільшення тривалості осадження за напруги 220 В

від 3 до 9 хв сприяє росту фази гідроксиапатиту.

2. Поруваті гідроксиапатитні покриття на технічно чистому титані

ВТ1-0 осаджували методом ПЕО в лужному електроліті з різною

концентрацією гідроксиду калію KOH (0,5M; 1M; 1,5M; 2M) за напруги 160 В

протягом 1 хв. Встановлено, що помірно шорсткі (Ra=1,52…1,68 мкм)

покриття формуються на титані за концентрацій КОН ≥ 1М, що сприятиме

кращій їх остеоінтеграції. Зі збільшенням концентрації електроліту фазовий

склад покриття змінюється від гідроксиапатиту Ca10(PO4)6(OH)2 до титанату

кальцію СaTiO3. Показано, що за 1М КОН співвідношення Са/Р становить

1,69, тобто склад гідроксиапатиту близький до біологічного (Са/Р=1,67).

Встановлено, що корозійна тривкість гідроксиапатитних покриттів у розчині

Рінгера покращується зі збільшенням концентрації КОН в електроліті, що

визначається фазовим складом покриття.

3. Поруваті кальцій-фосфатні покриття зі сфероїдальною структурою

осаджували на технічно чистому титані ВТ1-0 методом ПЕО в лужному

електроліті (гідроксиапатит + 1 М гідроксид калію) за напруг 140, 160, 180 В

та тривалості осадження 1 та 2 хв. Встановлено, що за таких умов ПЕО

покриття містять фази гідроксиапатиту Ca10(PO4)6(OH)2, дикальційфосфату

безводного (монетит) СаНPO4 і титанату кальцію СaTiO3. Показано, що зі