Page 286 - Докторська дисертація_Ткачук

286

мають достатню товщину (80…100 мкм і 70…80 мкм, відповідно), щоб

сприяти пришвидшенню процесів зрощення зламаних кісток і міжфазного

з’єднання між імплантом і кісткою. Картування поперечного перерізу

підтвердило, що максимальна концентрація іонів Са, Р та О зосереджена у

верхніх шарах покриття (рис. 7.4), що опосередковано вказує на формування

шару гідроксиапатиту, під яким розміщені шари дикальційфосфату

безводного СаНPO4, титанату кальцію СaTiO3, а також оксиду титану,

оскільки від поверхні до інтерфейсу покриття–підкладка концентрація

вищевказаних елементів зменшується, а титану збільшується.

Рисунок 7.4 – Картування поперечного перерізу ПEO покриття,
сформованого на титані без (а) та з (б) шаром нітриду.

Для підтримки оптимального здоров’я кісток і стабільності імплантів

важливо мати модуль Юнга, близький до модуля Юнга кортикальної кістки

(~ 10…30 ГПа). Тому оцінювали механічні характеристики ПЕО покриттів. На

рис. 7.5 представлені криві навантаження–розвантаження (a), а також

гістограми твердості (б) і модуля Юнга (в). Діаграми навантаження–

розвантаження (рис. 7.5 a) свідчать, що робота, витрачена індентором

Віккерса на подолання опору матеріалу, для гідроксиапатитного покриття,
сформованого на необробленому та азотованому титані, значно більша, ніж

для необробленого та азотованого.