Page 283 - Докторська дисертація_Ткачук

283

РОЗДІЛ 7

ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ БІОАКТИВНИХ

ГІДРОКСИАПАТИТНИХ ПОКРИТТІВ НА ПОВЕРХНІ ТИТАНОВИХ

СПЛАВІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ З НІТРИДНИМИ ТА

ОКСИНІТРИДНИМИ ШАРАМИ

Однією з проблем використання ряду імплантів (дентальні імпланти,

гвинти накісткових пластин) є необхідність поєднання поверхонь з

біоінертними та біоактивними покриттями. Біоінертні покриття покращують

біосумісність, зносо- та корозійну тривкість імплантів, а біоактивні –

остеоінтеграцію. Для формування поверхонь з біоінертними (нітридними та

оксинітридними) та біоактивними (гідроксиапатитними) покриттями

запропоновано поєднати методи дифузійного насичення елементами втілення

та плазмо-електролітного оксидування [327, 329, 342–344].

7.1. Формування гідроксиапатитних покриттів на необробленому та

попередньо азотованому титані

Технічно чистий титан ВТ1-0 попередньо азотували у статичній

5
атмосфері азоту (10 Пa) за етапним режимом [327]. Спочатку нагрівали при
650С впродовж 20 год, далі нагрівали до 800C та охолоджували. Згідно з

результатами рентгенівського фазового аналізу, на поверхні технічно чистого
титану ВТ1-0 після азотування формується нітридна плівка товщиною

4,5 мкм, яка містить фази ТiN і Tі2N. Середнє арифметичне відхилення
профілю азотованої поверхні Ra становить 0,44 мкм.

Плазмо-електролітне оксидування (ПЕО) здійснювали в лужному

електроліті (гідроксиапатит + 1М гідроксид калію) за напруги осадження

160 В та тривалості обробки 1 хв. У ПЕО покритті, сформованому на

необробленому титані, згідно з результатами рентгенівського фазового

аналізу, присутні фази гідроксиапатиту Ca10(PO4)6(OH)2, дикальційфосфату