Page 275 - Докторська дисертація_Ткачук

275

А/м . Друга область пасивації фіксується за потенціалів 0,45...0,72 В, густина
2
2
струму пасивації становить 1,5 А/м .
Найвища густина струму корозії (табл. 6.3) спостерігалася для

гідроксиапатитного покриття, сформованого при 140 В. Очевидно, це

пов’язано з утворенням дефектів (тріщин) на його поверхні під час ПЕО

(рис. 6.18 a), що пришвидшує розчинення поверхні гідроксиапатиту.

Встановлено, що більша кількістю дефектів підвищує густину анодного

струму, погіршуючи захисні властивості гідроксиапатитного покриття. Згідно

результатів мікрорентгеноспектрального аналізу, співвідношення Ca/P після

корозії збільшується від 1,54 до 1,65. Можливо, це пов'язано з

доукомплектуванням гідроксиапатиту, оскільки спостерігали, що поверхня

ПЕО покриття була покрита новоутвореним шаром гідроксиапатиту після його

витримки в SBF розчині [277].

Зі збільшенням напруги осадження до 160 В (рис. 6.17, крива 2) густина

анодного струму для гідроксиапатитного покриття зменшується на 1-2

порядки, а густина струму корозії – у 5 разів (табл. 6.3). За потенціалів

-0,126...-0,041 В спостерігається перша область пасивації (густина струму

2
пасивації ~0,006 А/м ). Друга область пасивації знаходиться в діапазоні
потенціалів від 0,185 до 0,370 В, густина струму пасивації становить 0,023

2
А/м .
Нижчі густини струму пасивації можуть свідчити про те, що

гідроксиапатитне покриття, сформоване при 160 В, стійкіше до корозії

порівняно з покриттям, сформованим при 140 В, завдяки одноріднішому

поверхневому шару, що може блокувати процеси розчинення. Спостерігається

локальне розчинення поверхневого шару (рис. 6.18 б), що підтверджується

результатами мікрорентгеноспектрального аналізу, який показує зменшення

вмісту наступних елементів після корозії: O (65,47 ат.% проти 70,59 ат. %), Ca

(12,97 ат.% проти 13,9 ат. %), P (7,86 ат.% проти 8,22 ат.%).