Page 270 - Докторська дисертація_Ткачук

270

Рисунок 6.13 – Морфологія поверхні ПЕО покриття, сформованого на
поверхні технічно чистого титану ВТ1-0 за напруги 160 В протягом 1 хв.

Зі збільшенням напруги осадження до 180 В поруватість

гідроксиапатитного покриття збільшується в 1,4 рази і становить 16,4%, проте

спостерігається значне розтравлення поверхні (рис. 6.11 в). Це сприяє

зниженню кількості дрібних пор розміром 0,07…1 мкм (59,2%). Кількість пор

розміром 1,33…3 мкм складає 28,3%, а 3,3…13 мкм – 12,5% (рис. 6.12 в).

Середній розмір пор становить 4,11 мкм. Оскільки, згідно результатів

мікрорентгеноспектрального аналізу, співвідношення Ca/P зменшується до

1,57, тому ПЕО при 180 В неефективне для формування гідроксиапатитного

покриття.

Окрім впливу напруги, досліджували вплив часу осадження під час ПЕО

на формування гідроксиапатитного покриття на титані. За напруги осадження

140 В зі збільшенням тривалості обробки від 1 до 2 хв вміст фази

гідроксиапатиту в покритті збільшується, про що свідчить збільшення

інтенсивності її рефлексів у дифракційному спектрі (рис. 6.10 г). Також

спостерігаються фази СaTiO3 і СаНPO4. Згідно СЕМ-спостереження, на

поверхні титану формується порувате покриття зі сфероїдальною структурою

(рис. 6.11 г). Слід зазначити, що на його поверхні спостерігаються