Page 267 - Докторська дисертація_Ткачук

267

2+
3-
На наступній стадії ПЕО іони Са і РО4 , які утворюються під час
розкладу гідроксиапатиту за високих температур у мікророзрядних каналах

(порах), взаємодіють з титаном, формуючи титанат кальцію СaTiO3,

дикальційфосфат безводний СаНPO4 і гідроксиапатит Ca10(PO4)6(OH)2.

6.3. Вплив напруги та часу осадження на формування

гідроксиапатитних покриттів на титані

Згідно рентгенівського фазового аналізу, на поверхні технічно чистого

титану ВТ1-0 після ПЕО за напруг осадження 140, 160 і 180 В (рис. 6.10 a, б,

в) присутні фази титанату кальцію СaTiO3 (JSPDS 22-153), дикальційфосфату

ангідриту СаНPO4 (JSPDS 3-423) і гідроксиапатиту Ca10(PO4)6(OH)2 (JSPDS 00-

064-0738). Інтенсивність рефлексів фази гідроксиапатиту збільшується зі

збільшенням напруги від 140 до 160 В.

Рисунок 6.10 – Дифракційні спектри, зняті з поверхні технічно чистого

титану ВТ1-0 після ПЕО протягом 1 хв: 140 В (а), 160 В (б), 180 В (в); 2 хв:

140 В (г); ● – Ca10(PO4)6(OH)2, ○ – СaTiO3, ■ – СаНPO4.

Порувате покриття, сформоване методом ПЕО на поверхні титану при

прикладеній напрузі 140 В та тривалості осадження 1 хв, складається зі