Page 269 - Докторська дисертація_Ткачук

269

За напруги осадження 160 В (рис. 6.11 б) утворюється рівномірне

порувате покриття зі сфероїдальною структурою. На його поверхні

спостерігаються численні нанокристали розміром 60…120 нм, які є зародками

гідроксиапатиту (рис. 6.13). Збільшення прикладеної напруги до 160 В

призводить до зменшення кількості дрібних пор до 90,5% та збільшення

кількості пор розміром 3,5…14 мкм (9,5%) (рис. 6.12 б). Поруватість

збільшується до 11,7%, а середній розмір пор становить 5,45 мкм [341]. Згідно

результатів мікрорентгеноспектрального аналізу, співвідношення Ca/P = 1,69,

що наближається до співвідношення, характерного для біологічного

гідроксиапатиту (1,67). Слід відмітити, що така мікроструктура

гідроксиапатитного покриття повинна прискорювати формування міжфазного

зв'язку між імплантом і кістковою тканиною.

Рисунок 6.12 – Гістограми розподілу пор різного розміру в

гідроксиапатитних покриттях, сформованих на поверхні технічно чистого

титану ВТ1-0 під час ПЕО протягом 1 хв: 140 В (a); 160 В (б); 180 В (в); 2 хв:

140 В (г).