Page 273 - Докторська дисертація_Ткачук

273

Рисунок 6.16 – Криві зміни потенціалу в часі гідроксиапатитних

покриттів у розчині Рінгера при 37°С: тривалість ПЕО 1 хв: 1 – 140 В, 2 – 160 В,

3 – 180 В; 2 хв: 4 – 140 В.

Для гідроксиапатитного покриття, осадженого за напруги 160 В,

стаціонарний потенціал зсувається на 0,03 В у додатніший бік (рис. 6.16, крива

2, табл. 6.3). Це вказує на зменшення термодинамічної тенденції до

проходження корозійних процесів. Слід відмітити, що від початку експозиції

до 455 с спостерігається різке збільшення потенціалу до

-0,020 В з подальшим його зменшенням.

Таблиця 6.3 – Параметри корозії технічно чистого титану з

гідроксиапатитними покриттями в розчині Рінгера при 37°С

U, В / τ, хв Ест, В Екор, В ікор, А/м
2

140/1 -0,054 -0,137 0,0084
160/1 -0,024 -0,268 0,0017

180/1 -0,067 -0,345 0,0020

140/2 0,019 -0,309 0,0028

Для покриття, осадженого за напруги 180 В, значення стаціонарного

потенціалу зсувається в область від'ємніших значень (табл. 6.3). Початкове