Page 271 - Докторська дисертація_Ткачук

271

мікротріщини. Співвідношення Ca/P збільшується до 1,64, що близьке до

значення, характерного для біологічного гідроксиапатиту. Поруватість

гідроксиапатитних покриттів, осаджених протягом 1 і 2 хв, є співмірною.

Кількість дрібних пор розміром 0,07…1 мкм зменшується до 59,4%, пор

розміром 1,2…5 мкм – до 39,2%, а 6…12 мкм – до 1,4% (рис. 6.12 г). Середній

розмір пор становить 3,59 мкм.

Поперечний переріз ПЕО покриттів, сформованих на поверхні титану за

160 В, 1 хв та 140 В, 2 хв, представлено на рис. 6.14 і рис. 6.15. Верхній шар –

це ПЕО покриття, а нижній шар – титанова підкладка. Морфологія ПЕО

покриттів ілюструє, що обидва покриття компактні, але відрізняються

товщиною (85 та 65 мкм). Міжфазний зв'язок між ПЕО покриттям і титаном не

має міжфазних тріщин або пустот. Рис. 6.14 і рис. 6.15 також ілюструють

розподіли кальцію, титану, фосфору та кисню по поперечному перерізу ПЕО

покриттів.

Рисунок 6.14 – Поперечний переріз ПЕО покриття, сформованого на

поверхні технічно чистого титану ВТ1-0 за напруги 160 В протягом 1 хв, і

розподіли кальцію, фосфору, титану та кисню.

Згідно розподілу елементів по глибині покриття, товщина шару

гідроксиапатиту, що утворився при 160 В, 1 хв, становить ~ 30 мкм (рис. 6.14),