Page 215 - Докторська дисертація_Ткачук

215

спектр 2), інтенсивність піків TiNxO1-x зменшується. Зі збільшенням

парціального тиску кисню до 0,1 Па та 1 Па (рис. 5.27, спектри 3 і 4)

з'являються піки TiO2, інтенсивність яких вища за 1 Па. При цьому пік

-1
TiNxO1-x фіксується лише при 205 см для сплаву, оксинітрованого за
парціального тиску кисню 0,1 Па.

Рисунок 5.27 – Мікрораманівські спектри, зняті з поверхні титанового

сплаву ВТ6, оксинітрованого за парціального тиску кисню 0,001 Па (1),

0,01 Па (2), 0,1 Па (3), 1 Па (4).

Відомо, що значення стаціонарного потенціалу (Ест) змінюється за

витримки у корозійному середовищі внаслідок змін на поверхні матеріалу, і

вказує на її схильність до електрохімічного окиснення [332]. Рис. 5.28

ілюструє зміну потенціалу в часі у розчині Рінгера за температури 37 °С для

титанового сплаву ВТ6 з оксинітридними шарами TiN0,46O0,54, TiN0,42O0,58 і

TiN0,36O0,64, сформованими за парціального тиску кисню 0,001 Па, 0,01 Па і

0,1 Па, відповідно. Усі криві знаходяться у діапазоні від’ємних значень

потенціалів, тобто проявляють тенденцію до електрохімічної корозії.

Формування оксинітридного шару на поверхні ушляхетнює Ест відносно

необробленого сплаву (табл. 5.3), що покращує антикорозійні властивості.