Page 143 - Докторська дисертація_Ткачук
P. 143
143
титану на поверхні (реакція 3.3), а другої – окисненню оксинітриду титану до
нестехіометричних оксидів титану (реакції 3.4 і 3.1) [309].
Потенціали корозії для нітридних шарів I та II схожі. Густина струму
анодного розчинення для титанового сплаву ВТ6 з нітридним шаром I нижча,
ніж з шаром II. Густина струму корозії для нітридного шару I нижча в 2 рази
(табл. 3.12). Таким чином, збільшення парціального тиску азоту під час
азотування позитивно впливає на протикорозійні властивості поверхні сплаву.
Незважаючи на те, що шорсткість поверхні зі збільшенням парціального тиску
5
азоту від 1 до 10 Па збільшується від 0,24 до 0,91 мкм, позитивний вплив
тиску під час азотування сплаву на його корозійну тривкість слід пов'язувати
з структурно-фазовим станом поверхневих шарів, а саме з вмістом фази TiN у
нітридному шарі (рис. 3.27). Оскільки вміст фази TiN у нітридному шарі I
більший, ніж у шарі II, а корозійна тривкість TiN вища за корозійну тривкість
Ti2N, тому корозійна тривкість сплаву краща за вищого тиску під час
азотування.
Зі збільшенням температури розчину Рінгера до 40°С у початковий
період часу стаціонарний потенціал спочатку зменшується до 0,01 В для
нітридних шарів I та II, а потім стрімко зростає та переходить у додатню
область потенціалів, що свідчить про схильність нітридних шарів до пасивації
(рис. 3.36 б).
Механізм проходження реакцій у катодній області для обох нітридних
шарів такий самий, що і за нижчої температури розчину. Анодна поляризація
нітридних шарів відбувається за активно-пасивним механізмом розчинення. У
випадку шару ІІ, на відміну від шару І, у діапазоні потенціалів -0,3…0,5 В
спостерігається перша пасивна область (рис. 3.37 б). Густина струму пасивації
2
становить 0,08 А/м . Існування такої пасивної області, очевидно, зумовлено
утворенням оксинітриду титану на поверхні (реакція 3.3). За потенціалів
1,0…1,5 В спостерігається друга пасивна область (густина струму пасивації
0,3 А/м ), що, очевидно, обумовлено електрохімічним розчиненням
2
