Page 140 - Докторська дисертація_Ткачук

140

зумовлена електрохімічним розчиненням поверхні сплаву з наступним

утворенням нестехіометричних оксидів титану (реакція 3.1), які, формуючись

на поверхні, сповільнюють процес розчинення [309, 326].

За потенціалів 0,1…0,6 В проходить перепасивація поверхні, зумовлена

формуванням нестабільного оксихлориду титану TiOхCl2 (реакція 3.2), який,

доокислюючись до диоксиду титану [308], обумовлює існування пасивної

області в діапазоні потенціалів 0,6…1,6 В. Густина струму пасивації становить

2
9 А/м .

Рисунок 3.35 – Поляризаційні криві необробленого титанового сплаву

ВТ6 у розчині Рінгера при 36°С (1) і 40°С (2).

Зі збільшенням температури розчину Рінгера до 40°С значення

потенціалу корозії суттєво не змінюється, проте густина струму корозії

зменшується у 2,2 рази (табл. 3.12). Процеси пасивації та перепасивації

поверхні титанового сплаву відбуваються за тим самим механізмом, що і за

нижчої температури розчину. За вищої температури розчину значення

потенціалу перепасивації з утворенням диоксиду титану після доокиснення

нестабільного оксихлориду зміщується у бік менших значень (з 0,55 до 0,30 В)

(рис. 3.35, крива 2), тобто процес анодного розчинення дещо гальмується.

Проте захисні властивості сформованого оксиду гірші, про що свідчить