Page 141 - Докторська дисертація_Ткачук

141

монотонне збільшення густини струму з ростом потенціалу. Густина струму

анодного розчинення при цьому нижча, ніж за температури розчину 36°С.

Азотування, загалом, покращує корозійно-електрохімічні

характеристики поверхні титанового сплаву ВТ6 (табл. 3.12): потенціали

корозії зміщуються в область додатніших значень, а густина струмів корозії та

струмів анодного розчинення зменшується на порядок. Причиною такої

поведінки є висока міцність ковалентного зв’язку в нітриді титану [326].

Відмінність у фізико-хімічних характеристиках нітридних шарів І і ІІ

відображається на їх корозійно-електрохімічній поведінці у розчині Рінгера.

Таблиця 3.12 – Параметри корозії необробленого та азотованого

титанового сплаву ВТ6 у розчині Рінгера

Т, °С Параметри Стан поверхні

корозії Необроблений Нітридний шар І Нітридний шар ІI

Екор, В -0,425 -0,240 -0,225
36
ікор, A/м 2 0,0410 0,0027 0,0055

40 Екор, В -0,430 -0,340 -0,375

ікор, A/м 2 0,0190 0,0046 0,0050

Кінетику корозії нітридних шарів, сформованих на титановому сплаві

ВТ6, оцінювали за зміною стаціонарного потенціалу в часі (рис. 3.36 а). За

температури розчину 36°С для нітридного шару І зміна стаціонарного

потенціалу в часі відбувається в додатній області потенціалів. Крива зміни

потенціалу в часі для нітридного шару ІІ лежить у відʼємній області

потенціалів. Впродовж перших 300 с випробувань стаціонарний потенціал

знижується, після чого стабілізується при -0,06 В. Додатні значення та

ушляхетнення стаціонарного потенціалу з часом для нітридного шару І

свідчать про те, що збільшення парціального тиску азоту при азотуванні

позитивно впливає на антикорозійні характеристики азотованої поверхні.