Page 124 - Докторська дисертація_Ткачук

124

Криві зміни потенціалу в часі корелюють з поляризаційними кривими:

при переході від режиму азотування R1 до R3 густина анодного струму

зменшується.

Таблиця 3.4. – Параметри корозії азотованого титанового сплаву ВТ6 у

розчині Рінгера

Режими
-8
2
Ест, В Eкор, В ікор×10 , A/cм
азотування
необроблений -0,310 -0,350 53,0

R1 -0,266 -0,370 30,5

R2 -0,168 -0,388 5,7

R3 -0,081 -0,211 3,0

На анодних гілках поляризаційних кривих як необробленого (рис. 3.22 б,
крива 1), так і сплаву з нітридним шаром, сформованим за режиму R1

(рис. 3.22 б, крива 2), в діапазоні потенціалів -0,1…1,0 В спостерігається

пасивація та перепасивація поверхні, що, очевидно, пов'язано з розчиненням

поверхневого оксидного шару. Таким чином, при переході від режиму

азотування R1 до R3 спостерігається зменшення густини струму корозії, що

вказує на підвищення корозійної тривкості нітридного шару. Зсув потенціалу

корозії в позитивніший бік для нітридного шару, сформованого за режиму R3,

вказує на те, що поверхня з даним шаром діє як захисний бар’єр від корозії.

Таким чином, нітридний шар, сформований за режиму R3, забезпечує

титановому сплаву ВТ6 найкращу корозійну тривкість: густина струму корозії

зменшується у майже 20 разів.

Для оцінки цілісності та стійкості нітридних шарів використовували

електрохімічну імпедансну спектроскопію. Результати досліджень для зразків

азотованого титанового сплаву ВТ6 у розчині Рінгера представлені у вигляді

кривих Найквіста та Боде (рис. 3.23). Усі зразки з нітридними шарами мають

більший діаметр півкола, ніж необроблений зразок (рис. 3.23 а). З переходом