Page 123 - Докторська дисертація_Ткачук
P. 123
123
3.2.3. Вплив структурно-фазового стану на корозійну тривкість
азотованого титанового сплаву ВТ6 у розчині Рінгера
Електрохімічну поведінку азотованих зразків титанового сплаву ВТ6
вивчали у розчині Рінгера, який моделює фізіологічне середовище людського
організму [317–320]. На рис. 3.22 представлені криві зміни потенціалу в часі
та поляризаційні криві азотованих зразків титанового сплаву ВТ6, зняті у
розчині Рінгера. Параметри корозії представлені у табл. 3.4.
Рисунок 3.22 – Криві зміни потенціалу в часі (а) та поляризаційні криві
(б) для титанового сплаву ВТ6 у розчині Рінгера: 1 – необроблений, 2 – R1,
3 – R2, 4 – R3.
Для необробленого титанового сплаву ВТ6 спостерігається найнижче
значення стаціонарного потенціалу (рис. 3.22 a). При переході від режиму
азотування R1 до R3 стаціонарний потенціал зсувається у позитивнішу
область потенціалів, що вказує на те, що нітридний шар, сформований за
режиму R3, має найнижчу термодинамічну схильність до проходження
корозійних процесів.
Загалом, зі збільшенням витримки у фізіологічному розчині
спостерігається збільшення значення стаціонарного потенціалу, що вказує на
кращу корозійну тривкість нітридного шару. Зазвичай, це відбувається, коли
на поверхні утворюється стабільний пасивний шар.
