Page 175 - DISS_NYRKOVA

175

З аналізу отриманих результатів можна зробити висновок, що при

поляризації в розчинах різної корозивності в умовах вільного доступу

кисню механізм анодного розчинення залишається незмінним, та

визначається швидкістю відновлення кисню. Для міцнішої сталі Х80

властиве зміщенням потенціалу виділення водню в область позитивніших

значень порівняно зі сталлю Х70, що імовірно, може бути обумовлено

особливостями приповерхневого шару під час виготовлення цієї

сталі 327-331.

5.1.3 Опірність корозії під напруженням трубної сталі різної

категорії міцності у модельному ґрунтовому електроліті при постійній

деформації за потенціалу, наближеному до максимального захисного
-1,0 В

Проведено порівняльні дослідження корозійної тривкості зразків

сталі різного рівня міцності в умовах постійної деформації. Моделювали
сумісний вплив трьох чинників: постійної деформації за навантаження з

напруженнями близько 0,95 т, корозійного середовища (розчини вибирали

такими ж, як у розділі 5.1.2) та поляризаційного потенціалу -1,0 В (х.с.е.)

впродовж тривалого часу – близько 1 року.

Після корозійних досліджень оцінювали зовнішній вигляд поверхні

зразків та ідентифікували корозійні ураження згідно з ГОСТ 9.908 290.

Перед металографічними дослідженнями з поверхні зразків видаляли шар

продуктів корозії. Тип корозійних пошкоджень визначали за їх виглядом, в

тому числі, за геометричними змінами в приповерхневих шарах згідно з

ГОСТ 9.908.

Після досліджень у всіх розчинах в приповерхневих шарах сталі Х70

виявлено суцільну достатньо рівномірну корозію із глибиною проникнення

від 7 мкм до 10 мкм, рис. 5.5.