Page 170 - DISS_NYRKOVA

170

категорій практично вирівнюються, і впродовж наступних 30 хв криві

залежності потенціалів від часу для сталі обох категорій співпадають.

Значення потенціалів, які встановилися в модельному ґрунтовому

електроліті, дорівнювали -0,687 В для Х70 та -0,684 В для Х80.

У лужному карбонат-бікарбонатному розчині з домішкою

активатору, NaCl, закономірності зміни потенціалів корозії суттєво

відрізняються від нейтрального (3 % NaCl) та слабколужного середовищ,

рис. 5.3, в.

На початку вимірювань потенціали відрізняються мало, близько на

0,015 В (-0,285 В для сталі Х70 і -0,270 В для Х80). Впродовж наступних

5 хв для сталі Х70 і 10 хв – для Х80 потенціали корозії стають

позитивнишими, -0,276 В і -0,257 В, відповідно. Потім потенціал сталі Х70

зміщується в негативний бік близько до -0,318 В, не змінюється впродовж

20 хв і знов облагороджується, досягнув значень -0,306 В.
Потенціал сталі Х80 після перших 10 хв залишається практично

незмінним впродовж наступних 30 хв, а потім зміщується в негативний бік.
Такі особливості зміни потенціалу, можливо, пояснюються тим, що в

розчині з високим рН (9,8) поверхня сталі пасивується, але, завдяки
-
присутності іону-активатору, Cl , на сталі Х70 починається локальне

порушення пасивного шару та утворення локальних корозійних уражень

поверхні. Подальше зміщення потенціалу в область позитивниших

значень, можливо, обумовлено екрануванням поверхні продуктами корозії.

Для сталі Х80 пасивний стан зберігається триваліший час, можливо,

внаслідок особливостей пасивуючого шару, але інтенсивніше зміщення

потенціалу в негативний бік може бути обумовлено його меншою

товщиною, ніж на Х70.

Таким чином, в нейтральному середовищі значення потенціалів

корозії сталі різних категорій міцності практично співпадають. В

слабколужному розчині поверхня сталі Х80 знаходиться у стійкішому

пасивному стані, ніж поверхня сталі Х70, а у лужному середовищі з