Page 166 - DISS_NYRKOVA

166

Фаза мартенсито-аустенітної кристалізації (МАК-фаза) в зернах

бейніту виділяється у вигляді впорядкованих частинок пластинчаcтого

типу (рис. 5.1, б). В зернах фериту також виявлено, в основному, розсіяний

розподіл МАК-фази зернистого типу. В досліджуваних зразках

приповерхневі шари сталі дещо відрізняються за розміром зерна та

становлять від 8 до 11 номера.

Мікроструктура сталі Х80 представляє собою більш дрібнозернисту,

порівняно із сталлю Х70, бейніто-феритну структуру (рис. 5.1, в, г) з

величиною зерна, переважно, (10-12) номерів. Доля фериту в структурі

складає близько 30 %. Зерна фериту і бейніту мають, як близьку до

поліедричної, так і неправильну форму. Орієнтування зерен відносно

прокату не спостерігається. Смугастість структури оцінюється (0-1) балом

ряду А.

МАК-фаза достатньо рівномірно розподілена в феритній матриці та

складається із виділень зернистого та пластинчатого типу (рис. 5.1, г).

В фериті окрім частинок пластинчатого типу має місце фрагментизація в

окремих зернах. Приповерхневі шари в досліджуваних зразках також

мають відмінності за величиною зерна: від 10-13 номера до

10-11 (рис. 5.1, а, в).

5.1.2 Вплив корозивності середовища на опірність корозії та

електрохімічні властивості сталей

Порівняльні дослідження трубної сталі різної категорії міцності
починали з накопичення даних щодо особливостей корозійних,

електрохімічних та корозійно-механічних властивостей у розчинах різної
корозивності в діапазоні рН від 6,6 до 9,8. Обрано такі розчини: 3 % NaCl

(стандартний розчин, в якому згідно з нормативними документами
рекомендовано проводити випробування), модельний ґрунтовий електроліт

(як найбільш близький за хімічним складом до складу більшості ґрунтових