Page 162 - DISS_NYRKOVA

162

3. Вперше доведено, що у присутності продуктів деградації, що

утворюються за підвищеної температури та катодної поляризації,

спостерігається підвищення схильності трубної сталі Х70 до корозійного

розтріскування, оцінене за коефіцієнтом K , який зростає від 1,70 у
S

розчині, що не контактував з покривом, до 2,63 у розчині після контакту з

покривом, що також підтверджено зростанням частки крихкої складової в

зламі. Підвищення схильності до корозійного розтріскування обумовлено

саме присутністю продуктів деградації ґрунтувального шару, а не тільки

зміщенням рН розчину в лужну область.

5. Методом інфрачервоної спектроскопії вперше встановлено, що

після витримування стрічкового покриву у розчині за підвищеної

температури 60 о С або після випробувань методом катодного

відшарування в інфрачервоних спектрах, досліджених з боку

ґрунтувального шару, з’являються смуги неорганічних наповнювачів –

карбонату кальцію і тальку, що пов’язане з десорбцією наповнювачів з

ґрунтувального шару у розчин. Власне поліетиленова стрічка впродовж

2-2,5 місяців випробувань не деградує. Перехід неорганічних сполук з

ґрунтувального та клейового шарів покриву у розчин, і частковий розклад

електроліту під дією катодної поляризації корелює із ростом рН,

електропровідності та корозивності середовища відносно трубної сталі.