Page 163 - DISS_NYRKOVA

163

РОЗДІЛ 5

ЗАЛЕЖНІСТЬ КОРОЗІЙНОЇ ТРИВКОСТІ ТРУБНОЇ СТАЛІ,

ВКЛЮЧАЮЧИ СХИЛЬНІСТЬ ДО КОРОЗІЙНОГО

РОЗТРІСКУВАННЯ, ВІД КАТЕГОРІЇ МІЦНОСТІ

Одним з головних стратегічних шляхів розвитку трубного

виробництва на сучасному етапі і, зокрема, трубопровідного транспорту, є

вирішення проблем безпеки і надійності експлуатації трубопровідних

систем. Вирішення цих проблем можливе в умовах, за яких гарантовано

необхідний рівень споживчих властивостей трубної продукції. Сталеві

трубопроводи, у тому числі, зі сталі підвищеної міцності, в реальних

умовах експлуатації піддаються комплексному напружено-

деформаційному впливу, що сприяє розвитку корозії стінки. Катодна

поляризація, яка застосовується для електрохімічного захисту

магістральних трубопроводів у середовищах з рН, близьким до

нейтральних, за певних умов може викликати наводнюванню металу, яке

стає інтенсивнішим у разі прикладення розтягуючих напружень, та сприяє

втраті пластичності сталі тим більше, чим вища її міцність 319-323.

Включення у сталі, збагачені оксидами алюмінію, титану, кремнію, а

також карбід заліза й дислокації є пастками для атомів водню, можуть

сприяти утворенню тріщин, навіть за відсутності зовнішнього

розтягування 163, 324, 325, 326. Як правило, при рН, близьких до

нейтральних, механізм електрохімічної корозії сталі, у тому числі

підвищеної міцності, суттєво не змінюється ні при наводнюванні, ні при

напруженні, ні за сумісного впливу обох чинників: наводнювання лише

змінює локальну активність розчинення зварного з’єднання, підвищення

напруження сприяє пришвидченню анодного процесу у вершині тріщини

327.