Page 164 - DISS_NYRKOVA
P. 164

164


                         Для  трубопровідного  транспорту,  який  експлуатується  в  умовах

                  активного  і  пасивного  захисту,  актуальним  є  питання  щодо  корозійної

                  тривкості,  у  тому  числі,  опірність  корозійному  розтріскуванню  труб  зі

                  сталі підвищеної міцності у середовищах з рН, близькими до нейтральних,

                  які властиві для умов пролягання магістральних газопроводів на території

                  України. Результати таких досліджень представлено в цьому розділі.



                         5.1 Корозійні, електрохімічні та корозійно-механічні властивості

                  трубної сталі в залежності від категорії міцності



                         Труби  зі  сталі  підвищеної  міцності  застосовуються  і  у  видобувній

                  промисловості,  і  в  газотранспортній  системі.  Проведений  в  цій  роботі

                  комплекс досліджень спрямований на вивчення особливостей застосування

                  високоміцної  сталі  саме  для  магістральних  трубопроводів  в  умовах

                  комплексного протикорозійного захисту. Для цього проведено порівняльні

                  дослідження  корозійних,  електрохімічних  та  корозійно-механічних

                  властивостей  трубної  сталі  категорій  Х70  та  Х80,  границі  міцності  яких

                  дорівнювали 640 МПа – для Х70 і 691 МПа – для Х80.



                         5.1.1  Особливості  мікроструктури  сталей  різної  категорії

                  міцності



                         Мікроструктура сталі Х70 дрібнозерниста ферито-бейніто-перлітна з


                  величиною  зерна  (9-11)  номера  відповідно  до  ГОСТ  5639  299  та

                  об’ємною  часткою  бейніто-перлітної  складових  (15-20)  %,  рис.  5.1,  а,  б.

                  Бейніто-перлітні  виділення  в  структурі  сталі  формуються,  як  у  вигляді

                  окремих  зерен  у  строчці,  так  і  у  вигляді  вузьких  областей  у  проміжках

                  зерен  фериту.  Зерна  фериту  мають,  як  близьку  до  поліедричної,  так  і

                  витягнуту  уздовж  прокату  форму,  бейніто-перлітні  зерна,  в  основному,
   159   160   161   162   163   164   165   166   167   168   169