Page 122 - Dys

122

Очевидно, за корозійних випробувань максимальний ступінь адсорбції

таніну і, відповідно, захисного ефекту інгібітору досягається уже за

3
C інг = 0,5 г/дм . Водночас, за втомного навантаження захисні плівки
руйнуються і ювенільна поверхня сталі зазнає корозійної дії середовища, яка

додатково активується циклічними напруженнями. Корозійно-втомні тріщини

зароджуються, в основному, за механізмом анодного розчинення (окиснення)

у місцях циклічно зруйнованих захисних плівок на деформованій поверхні,

там, де виникають ювенільні ділянки. За таких умов за вищої концентрації

3
таніну C інг = 1,0 г/дм досягається, очевидно, і вища ступінь його адсорбції.
Оскільки інтенсивність ЕХ розчинення металу свіжоутворених

деформуванням ділянок і, відповідно, швидкість зародження тріщини

залежать від ефективності інгібітору, то за кількісною ЕХ оцінкою впливу

концентрації інгібітору на розчинення металу свіжоутвореної поверхні

запропоновано прогнозувати його захисний ефект за корозійно-втомних

випроб.

Розроблено ЕХ метод оцінювання корозійно-втомної витривалості

сталей, що базується на визначенні ЕХ характеристики окиснення металу

ювенільних ділянок. Для цього зразки навантажували у пластичній області за

потенціалу поляризації, рівного потенціалу корозії в ненапруженому стані. Їх

швидко розвантажували і одночасно реєстрували впродовж 10 с часову

залежність струму окиснення. Інтегруванням залежностей зміни струму в часі

обчислювали кількість електрики, витраченої на окиснення металу

свіжоутвореної поверхні q. Чим вище значення q, тим інтенсивніше

розчиняється сталь.

Випроби сталі 20Н2М проводили у 1%-му розчині NaСl з барботуванням

СО 2 та додаванням СН 3СООН (рН = 3,1) з додаванням таніну у діапазоні

3
концентрацій від 0,25 до 1,0 г/дм . Отримані значення кількості електрики q,

витраченої на окиснення металу свіжоутвореної деформуванням поверхні,
представлені у табл. 4.7.