Page 126 - Dys

126

4

da/dN, ·10 -8 м/цикл 3

2

1

10 -5 2·10 -5 4·10 -5 10 -4
q, Кл

Рисунок 4.17 – Взаємозв’язок між швидкістю росту тріщини da/dN та кількістю

електрики q на окиснення металу свіжоутвореної поверхні для експлуатованої

сталі 20Н2М у 1%-му розчині NaСl з барботуванням СО 2 та додаванням
3
СН 3СООН (рН = 3,1) без та з додаванням таніну C інг = 0,25–1,0 г/дм .

Оцінили інтенсивність проникнення водню у сталь 20Н2М у 1%-му

розчині NaСl з барботуванням СО 2 та додаванням СН 3СООН (рН = 3,1) без та

з додаванням таніну (табл. 4.8, рис. 4.18). Стрілками на рис. 4.18 відмічено

момент заміни корозивного середовища на розчини з таніном.

Вплив таніну на інтенсивність проникнення водню у метал оцінювали

відношенням параметру потоку водню у інгібованому розчині І інг до

параметру його потоку у корозивному середовищі І МР. Між швидкістю росту

тріщини da/dN та відношенням І інг/І МР у досліджених розчинах спостерігається

чітко виражена прямопропорційна залежність (рис. 4.19).

Звідси слідує висновок, що негативний вплив дослідженого модельного

розчину пластової води з рН = 3,1 на корозійно-циклічну тріщиностійкість

експлуатованої сталі 20Н2М спричиняється переважно його наводнювальною

дією за механізмом ВК, що і зумовлює прямопропорційну залежність між

швидкістю росту тріщини da/dN та інтенсивністю проникнення водню у метал

І інг/І МР у досліджених розчинах.