Page 76 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 76
76
тривалості експлуатації τ сталі 12Х1МФ на головних парогонах ТЕС
op
(рис. 1.16а), рівня напружень σ під час лабораторної деградації сталі
0
О
15Х2МФА за температури 450 С у газоподібному водні під тиском 0,5 МПа
впродовж 2200 год (рис. 1.16б) та кількості термоциклів у водні під тиском
О
0,5 МПа в діапазоні 25 ↔ 570 С під час деградації сталі 12Х1МФ (рис. 1.16в)
виявили неоднозначний вплив водню на рівень ΔK th eff [203, 205 – 208].
4,0 1 4,0
2 1
1
3,5 2 3,5
K th eff , МПа м 1/2 2,5 1 K th eff , МПа м 1/2 2,5
3,0 2 3,0 2
2,0
1,5 2,0
1,5
0 120 240 0 200 400 600
МПа n, термоцикл
а б в
Рисунок 1.16 – Ефективний поріг циклічної тріщиностійкості ΔK th eff сталей
12Х1МФ (а, в) та 15Х2МФА (б) в експлуатаційних (а) та лабораторних (б, в)
умовах під час деградації водню (1) та після 2 год їх дегазації у вакуумі (2)
Випроби на циклічну тріщиностійкість проведені на повітрі за кімнатної
температури, частоти f = 10 Гц та асиметрії циклу навантаження R = 0,05.
Виявилося (рис. 1.16), що незалежно від умов деградації теплотривких
низьколегованих сталей очевидний вплив водню, абсорбованого сталями під
час їх деградації на циклічну тріщиностійкість. В усіх випадках деградації (чи
це в міру зростання тривалості експлуатації теплотривких сталей на парогонах,
чи рівня напружень за яких витримували зразки у водні, чи кількості
термоциклів у водні) початковий позитивний вплив абсорбованого сталями
водню на ефективний пороговий рівень циклічної тріщиностійкості
змінювався на негативний. Отримані ефекти є наслідком сукупного впливу
експлуатаційних чинників (температури, напружень, умов наводнювання з
робочого середовища, причому за різної тривалості їх впливу і періодичності
зміни). Але незаперечним є те, що внаслідок деградації теплотривких сталей за