Page 76 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

76

тривалості експлуатації τ сталі 12Х1МФ на головних парогонах ТЕС
op
(рис. 1.16а), рівня напружень σ під час лабораторної деградації сталі
0
О
15Х2МФА за температури 450 С у газоподібному водні під тиском 0,5 МПа
впродовж 2200 год (рис. 1.16б) та кількості термоциклів у водні під тиском

О
0,5 МПа в діапазоні 25 ↔ 570 С під час деградації сталі 12Х1МФ (рис. 1.16в)
виявили неоднозначний вплив водню на рівень ΔK th eff [203, 205 – 208].

4,0 1 4,0
2 1
1
3,5 2 3,5
K th eff , МПа м 1/2 2,5 1 K th eff , МПа м 1/2 2,5

3,0 2 3,0 2

2,0
1,5 2,0
1,5
0 120 240 0 200 400 600
 МПа n, термоцикл


а б в
Рисунок 1.16 – Ефективний поріг циклічної тріщиностійкості ΔK th eff сталей
12Х1МФ (а, в) та 15Х2МФА (б) в експлуатаційних (а) та лабораторних (б, в)

умовах під час деградації водню (1) та після 2 год їх дегазації у вакуумі (2)

Випроби на циклічну тріщиностійкість проведені на повітрі за кімнатної

температури, частоти f = 10 Гц та асиметрії циклу навантаження R = 0,05.

Виявилося (рис. 1.16), що незалежно від умов деградації теплотривких

низьколегованих сталей очевидний вплив водню, абсорбованого сталями під

час їх деградації на циклічну тріщиностійкість. В усіх випадках деградації (чи

це в міру зростання тривалості експлуатації теплотривких сталей на парогонах,

чи рівня напружень за яких витримували зразки у водні, чи кількості

термоциклів у водні) початковий позитивний вплив абсорбованого сталями

водню на ефективний пороговий рівень циклічної тріщиностійкості

змінювався на негативний. Отримані ефекти є наслідком сукупного впливу

експлуатаційних чинників (температури, напружень, умов наводнювання з

робочого середовища, причому за різної тривалості їх впливу і періодичності

зміни). Але незаперечним є те, що внаслідок деградації теплотривких сталей за