Page 81 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

81

80
60 

40
20    C K th eff K th E кор

0   J i
-20  B  0,2 j кор
-40

Рисунок 1.19 – Порівняння механічних характеристик (σ , σ , δ та ψ, границь
0,2
В
витривалості за багатоциклової втоми на повітрі σ та умовної границі
–1
витривалості в модельному корозійному середовищі σ , статичної
–1с
тріщиностійкості за стартом тріщини J, номінальним ΔK і ефективним ΔK th eff
i
th
пороговим рівнем циклічної тріщиностійкості та потенціалом Е і густиною
кор
струму корозії j ) сталі 20Х13 (на зразках типу 1 на схемі з рис. 1.18а, б) за їх
кор
5
чутливістю до деградації після 3·10 год експлуатації в лопатках парової турбіни.
Коефіцієнт λ визначали як: λ = [(П експл – П ) / П ]∙100 %.
вих
вих

1.4 Оцінювання стану експлуатованих сталей на основі

металографічних оцінок

1.4.1. Визначення міри пошкодженості сталей після їх тривалої

експлуатації

Методи металографічних досліджень використовують для оцінювання

технічного стану теплотривких сталей [152, 160–165, 170, 201, 225–228,]. Так, за

кількістю порожнин на шліфі певної площі [399, 400] оцінюють міру пошко-

дженості металу внаслідок повзучості. За результатами металографічних оцінок

визначають А-параметр як A = n / (n + n ), де n та n – відповідно кількість меж
d
u
d
u
d
зерен з пошкодженнями у вигляді порожнин та без них, розташованих вздовж
прямої лінії заданої довжини у напрямку дії нормальних напружень [163–165,
228]. Металографічно визначений А-параметр зв’язують з величиною відносної

деформації рівнянням [164, 170]: A = 1 - (1 -  /  ) ( - 1) /  , де  =  /  , де  і  –
r
s
r
r
s