Page 345 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

345

пор) і визначається їх високотемпературною експлуатацією, то стало

можливим проаналізувати вплив на деградацію експлуатаційних навантажень.

Адже парогони експлуатуються за домінування статичних навантажень, які

сприяють повзучості, а лопатки парових турбін – високочастотних циклічних з

високою асиметрією циклів навантаження, які інтенсифікують зародження і

поширення втомних тріщин. Причому як статичні [355, 357, 388, 389] так і

циклічні [390, 391] навантаження за високої температури експлуатації

елементів теплоенергетичного устаткування інтенсифікують дифузійний

перерозподіл карбід твірних елементів до меж зерен, а, отже, сприяють

деградації сталей. А з урахуванням наводню вального впливу технологічного

середовища можливі крім того ознаки синергетичного впливу всіх перелічених

чинників.

З урахуванням всіх перелічених аспектів деградації теплотривких

низько- і високолегованих сталей після різної тривалості експлуатації,

отримані для них дані узагальнили, побудувавши спільну залежність між

втратою їх опору припороговому втомному руйнуванню та зміною площі

міжзеренних фрагментів внаслідок їх високотемпературної експлуатації

(рис. 7.12).

Виявилося, що критичний структурно-механічний стан лопаткової сталі
л
досягнувся за значно меншого значення S = 0,07, порівняно з зафіксованим
с
п
для сталей парогонів S = 0,27. Це пояснили тим, що за циклічних
c
навантажень навіть дрібні структурно обумовлені концентратори напружень в

сталі (пори навколо карбідів вздовж меж зерен, а особливо їх ланцюжки)
слугують достатню ефективними концентраторами напружень для зародження

тріщин. Тоді як за переважно статичних навантажень під час експлуатації

парогонів критична щільність розташування фрагментів міжзеренного

розтріскування у структурі сталі є значно вищою.