Page 344 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

344

експлуатації вперше фізично обґрунтували умову досягнення їх критичного

стану. Так, в межах ділянки І на побудованій залежності ΔK екс th eff / ΔK вих th eff – s

(яка відповідає даним, отриманим на сталі із не зруйнованих лопаток) під час

тривалої високотемпературної експлуатації лопаток у структурі сталей

відбувається ослаблення меж зерен внаслідок виділення та коагуляції карбідів

вздовж них та їх відокремлення від матриці з формуванням пор та їх злиттям з

утворенням поодиноких фрагментів міжзеренного руйнування, що забезпечує

постійне зростання в часі експлуатації закриття тріщини та відповідне

інтенсивніше зниження рівня ΔK th eff . За досягнення експлуатованими сталями

критичного стану (точка перетину двох ділянок на рис. 7.11) і переходом до

ділянки ІІ на побудованій залежності ΔK екс th eff / ΔK вих th eff – s (яка відповідає

даним, отриманим на металі із зруйнованих лопаток) досягається критична

щільність розташування поодиноких міжзеренних фрагментів у структурі сталі

і стає можливим їх злиття під дією робочих навантажень в лопатках і,

відповідно, формування макротріщин, яке завершується їх руйнуванням.

Таким чином розроблено методологію оцінювання структурно-

механічного стану теплотривких високолегованих сталей лопаток роторів

парових турбін ТЕС та обґрунтовано умову досягнення їх критичного

структурно-механічного стану.

7.4 Порівняння за схильністю до деградації теплотривких низько- та
високолегованих сталей, тривало експлуатованих за домінування

статичних і циклічних робочих навантажень

Оскільки проведений комплекс досліджень виявив, що ознаки

високотемпературної деградації теплотривких низьколегованих сталей

парогонів та високолегованих сталей лопаток роторів парових турбін є

спільними (ослаблення когезії між суміжними зернами та полегшення

міжзеренного руйнування, спричинене дифузійним перерозподілом вуглецю та

елементів легування до меж зерен, виділенням тут карбідів та формуванням