Page 338 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

338

утомного рельєфу зламів зразків S, випробуваних на ЦТ за припорогової

швидкості росту тріщини, s = S / S) показники структурно-механічного стану
1
сталей, чутливі до його зміни в часі їх тривалої експлуатації за впливу

комплексу технологічних чинників впливу (температура, термічні та робочі

напруження, наводнювальне середовище тощо). Отримані точки описали

рівняннями двох прямих. Прямою І, описали дані для сталей, деградованих в

різних елементах парогонів, не зруйнованих під час експлуатації (планово

вирізаних для обстеження), структурно-механічний стан яких вважали за

докритичний, а прямою ІІ - із елементів, зруйнованих під час експлуатації, і їх

стан вважали закритичним. Причому прийняли, що точка перетину цих

прямих характеризує перехід структурно-механічного стану цих сталей від до-

до закритичного. Фрактографічно визначені частки площ утомних зламів, що

припадали на міжзеренні фрагменти, пов’язали із зниженням когезії між

суміжними зернами внаслідок високотемпературної повзучості металу.

Причому, для утомних зламів зразків, виготовлених із різних конструкційних

елементів парогонів (прямих ділянок і різних зон гинів), дані яких описали

прямою І, частка міжзеренних фрагментів окрихчення на фоні крізьзеренного

втомного рельєфу зростала за рахунок зростання кількості фасеток

міжзеренного руйнування, що охоплювали поодинокі зерна. Тоді як у випадку
даних, описаних прямою ІІ, інтенсивніший приріст площі міжзеренних

фрагментів S зумовили вже не розрізнені міжзеренні фасетки, а їх
конгломерати, утворені внаслідок злиття між собою найближчих з них.

Визначили, що критична частка міжзеренного руйнування на фоні
крізьзеренного утомного зламу зразків з експлуатованих теплотривких

низьколегованих сталей, яка характеризує їх критичний структурно-
п
механічний стан, становить S ≈ 0,27. При цьому втрата опору припороговому
с
росту утомних тріщин у критично деградованих сталях досягає 30%.