Page 333 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 333
333
перед випробами на ЦТ сталі. У випадку появи на фоні втомного рельєфу
зламів зразків з тривало експлуатованої сталі фрагментів міжзеренного
руйнування за механізмом крихкого відриву значення ΔK th eff наводненої сталі
знижується відносно відповідно деградованої, але з додатковою двогодинною
О
дегазацією у вакуумі за температури 570 С. Оскільки експлуатація елементів
відповідальних конструкцій стає неприпустимою, коли виникає загроза їх
крихкого руйнування, то сталь у такому структурному стані, коли водень,
абсорбований нею під час тривалої експлуатації, може додатково сприяти
міжзеренному розтріскуванню, прийняли за критичний. Цей принцип
визначення критичного структурно-механічного стану теплотривких сталей
парогонів ТЕС було покладено в основу методики визначення критичного
значення ΔK th eff та використано у нормативному документі [80].
За експериментально визначеними значеннями ΔK th eff та твердості HB
сталі 15Х1М1Ф після різної тривалості її експлуатації на парогоні ТЕС
екс
(табл. 7.1) побудували кореляційну залежність ΔK th eff - HB (рис. 7.6). На ній, як
і на залежності HB–d –1/2 (рис. 5.16), виділили дві ділянки (I і II) [383]. Це
свідчить про однакову природу чинників, відповідальних за їх формування,
зокрема, пов’язаних з різними ознаками деградації сталі на різних етапах її
експлуатації. Поступове зниження твердості НВ на ділянці II обох залежностей
(і від порогу ЦТ ΔK th eff (рис. 7.6, і від розміру зерна d (рис. 5.16)) пов’язали з
декогезією карбідів вздовж меж зерен від матриці з формуванням пор та
наступним руйнуванням перетинок між ними з утворенням міжзеренних
тріщин, які охоплюють поодинокі зерна в структурі сталі, тривало
експлуатованої за меншої кількості зупинок блоків. Тоді як стрімкіше зниження
твердості НВ на ділянці II обох побудованих залежностей пов’язали з початком
формування міжзеренних тріщин, що охоплюють конгломерати зерен в
структурі сталі, тривало експлуатованої за великої кількості зупинок блоків.
Отже у випадку, коли вже не пори вздовж меж зерен, а найближчі тріщини
навколо поодиноких зерен починають зливатися з формуванням конгломератів