Page 333 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 333

333

                  перед  випробами  на  ЦТ  сталі.  У  випадку  появи  на  фоні  втомного  рельєфу

                  зламів  зразків  з  тривало  експлуатованої  сталі  фрагментів  міжзеренного

                  руйнування за механізмом крихкого відриву значення ΔK                  th eff  наводненої сталі

                  знижується відносно відповідно деградованої, але з додатковою двогодинною

                                                                     О
                  дегазацією у вакуумі за температури 570 С. Оскільки експлуатація елементів
                  відповідальних  конструкцій  стає  неприпустимою,  коли  виникає  загроза  їх

                  крихкого  руйнування,  то  сталь  у  такому  структурному  стані,  коли  водень,

                  абсорбований  нею  під  час  тривалої  експлуатації,  може  додатково  сприяти

                  міжзеренному  розтріскуванню,  прийняли  за  критичний.  Цей  принцип

                  визначення  критичного  структурно-механічного  стану  теплотривких  сталей

                  парогонів  ТЕС  було  покладено  в  основу  методики  визначення  критичного

                  значення ΔK    th eff  та використано у нормативному документі [80].

                         За  експериментально  визначеними  значеннями  ΔK              th eff   та  твердості  HB

                  сталі  15Х1М1Ф  після  різної  тривалості  її  експлуатації     на  парогоні  ТЕС
                                                                                         екс

                  (табл. 7.1) побудували кореляційну залежність ΔK            th eff  - HB (рис. 7.6). На ній, як

                  і  на  залежності  HB–d     –1/2   (рис. 5.16),  виділили  дві  ділянки  (I  і  II)  [383].  Це

                  свідчить  про  однакову  природу  чинників,  відповідальних  за  їх  формування,

                  зокрема,  пов’язаних  з  різними  ознаками  деградації  сталі  на  різних  етапах  її

                  експлуатації. Поступове зниження твердості НВ на ділянці II обох залежностей

                  (і від порогу ЦТ ΔK      th eff  (рис. 7.6, і від розміру зерна d (рис. 5.16)) пов’язали з

                  декогезією  карбідів  вздовж  меж  зерен  від  матриці  з  формуванням  пор  та

                  наступним  руйнуванням  перетинок  між  ними  з  утворенням  міжзеренних

                  тріщин,  які  охоплюють  поодинокі  зерна  в  структурі  сталі,  тривало

                  експлуатованої за меншої кількості зупинок блоків. Тоді як стрімкіше зниження

                  твердості НВ на ділянці II обох побудованих залежностей пов’язали з початком

                  формування  міжзеренних  тріщин,  що  охоплюють  конгломерати  зерен  в

                  структурі  сталі,  тривало  експлуатованої  за  великої  кількості  зупинок  блоків.

                  Отже  у  випадку, коли  вже  не  пори  вздовж меж  зерен, а  найближчі  тріщини

                  навколо поодиноких зерен починають зливатися з формуванням конгломератів
   328   329   330   331   332   333   334   335   336   337   338