Page 332 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 332

332

                  віднести до критичних змін. Ситуація змінилася на етапі появи міжзеренного

                  розтріскування  (ділянка  II,  рис.  5.16в).  У  цьому  випадку  вже  немає  підстав

                  пов’язувати істотне зниження твердості експлуатованої сталі з підвищенням її

                  пластичності  (як  це  зазвичай  відбувається  за  будь-яких  інших  впливів  чи

                  термічних,  чи  деформаційних  на  сталі  у  вихідному  стані).  Навпаки,  таке

                  специфічне  поєднання  зниження  твердості  сталі  за  одночасного  зниження  її

                  характеристик  опору  крихкому  руйнуванню  властиве  лише  експлуатаційно

                  деградованим  сталям  [315].  На  це  вказують  оцінки  опору  крихкому

                  руйнуванню  тривало  експлуатованих  теплотривких  низьколегованих  сталей

                  парогонів ТЕС і за ударною в’язкістю [370], і за тріщиностійкістю [377, 378].

                  Крім того, попри низьку твердість експлуатаційно деградованих теплотривких

                  сталей  вони  виявляють  схильність  до  водневого  окрихчення  [349,  379,  380],

                  яка у вихідному стані, як правило, не властива для них, а характерна для не

                  експлуатованих високоміцних сталей з високою твердістю [381].

                         З появою на залежності HB–d         –1/2  ділянки II (рис. 5.16) виникає проблема

                  забезпечення  роботоздатності  теплотривкої  сталі.  Водночас  залишається

                  необґрунтованим  найнижче  значення  твердості,  спричинене  виникненням  у

                  сталі передумов для міжзеренного розтріскування через ослаблення когезії між


                  суміжними зернами, яке слід взяти за критичне. Це вдалося досягти лише за
                  використання  комплексного  підходу  із  залученням  локальних  показників


                  механіки  руйнування.  І  обумовлено  це  не  лише  найвищою  чутливістю
                  показників тріщиностійкості до  експлуатаційної деградації  сталей [142, 182].


                  За  показник  структурно-механічного  стану  експлуатованої  сталі  15Х1М1Ф
                  використали  ефективний  пороговий  розмах  ЦТ  ΔK                     th eff ,  визначений  з


                  урахуванням ефекту закриття втомної тріщини [270]. У випадку теплотривких

                  низьколегованих  сталей  цей  показник  виявився  крім  того  ще й  чутливим  до

                  впливу  наводнювання.  За  реалізації  крізьзеренного  механізму  втомного

                  руйнування  (внаслідок  зсуву  в  кожному  з  циклів  навантаження  під  час

                  деформування  металу  в  зоні  перед  руйнування)  значення  ΔK              th eff   наводненої

                  сталі  зростає  відносно  відповідно  деградованої,  але  додатково  дегазованої
   327   328   329   330   331   332   333   334   335   336   337