Page 330 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

330

крихкого неконтрольованого руйнування елемента парогону із сталі, що

досягла критичного стану, постійно зростатиме зі зростанням тривалості його

експлуатації, кількості зупинок процесу, перевантажень через порушення

регламенту тощо. І на зламах труб, пошкоджених під час експлуатації, це мало

би проявитися фрагментами міжзеренного рельєфу, який виник як результат

ослаблення когезії між окремими зернами під час тривалої деградації сталі за

впливу комплексу всіх експлуатаційних чинників, у тому числі наводнювання

та зупинок блоків, як чинників інтенсифікації дифузійного перерозподілу

вуглецю та елементів легування, а, отже, і пришвидшення структурних змін в

часі експлуатації.

Мікрофрактографічні дослідження зламів експлуатованих гинів, виявили

що руйнування починалося від зовнішньої поверхні труби в РЗГ шляхом

міжзеренного росту тріщин, характерного для руйнування внаслідок

повзучості. На цьому етапі збереглися лише залишки рельєфу міжзеренного

руйнування на зламах у вигляді вторинного розтріскування вздовж меж зерен,

що проникло вглиб металу. При цьому зона процесу охоплювала поодинокі

зерна і, в результаті, вторинне розтріскування на зламах контрастно

окреслювало межі окремих зерен. У зоні докритичного руйнування, коли

деформації та напруження в залишковому перерізі стінки труби зросли,
швидкість поширення тріщин повзучості теж підвищилася і зона руйнування

поширилася в глибину [303]. Вторинні тріщини, береги яких є інтенсивно
окиснені внаслідок тривалого впливу високої температури, контрастно

декорували межі міжзеренних фрагментів, про що свідчить їх формування під
час експлуатації. При цьому вторинні тріщини окантовували вже не окремі

зерна, а їх конгломерати, що створювало видимість (якщо судити за

вторинними тріщинами на зламі) зростання розміру зерна. На цьому етапі

поширення тріщин в глибину стінки труб спричиняло більш рельєфніше

руйнування, міжзеренний механізм є очевиднішим, а вторинне розтріскування

відбувалося практично межами всіх зерен (рис. 7.5 а, б). Це ознака значного

пошкодження практично всіх меж зерен порами (рис. 7.5 в), а також