Page 270 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 270

270

                         4.  Запропоновано  структурний  критерій  оцінювання  деградації

                  низьколегованої  теплотривкої  сталі  після  її  тривалої  високотемпературної

                  експлуатації  на  парогонах  ТЕС  з  використанням  побудованої  кореляційної

                  залежності  між  розміром  зерна  і  твердістю  металу  (типу  Холла-Петча),  які

                  визначали на різних рівнях по товщині стінки труб. Відхилення цієї залежності

                  від  лінійності  поклали  в  основу  запропоновано  неруйнівного  методу

                  визначення  поточного  структурно-механічного  стану  металу  парогонів  на

                  основі  замірів  твердості  на  зовнішній  поверхні  труб  під  час  їх  планових

                  обстежень. З використанням цього підходу доказано, що через зупинки блоків

                  структурно-механічний  стан  металу  змінюється  найінтенсивніше  саме  на

                  поверхні труб.

                         5.  За  результати  випроб  лабораторних  зразків  з  деградованих

                  теплотривких  сталей  на  ударну  в’язкість,  статичну  та  циклічну

                  тріщиностійкість  підтвердили  ослаблення  когезії  між  суміжними  зернами  та

                  наявність міжзеренних пошкоджень у їх структурі. Наявність на зламах зразків

                  елементів міжзеренного руйнування вважали за структурну ознаку деградації

                  теплотривких  сталей,  візуалізовану  механічними  випробами.  Незалежно  від

                  типу  випроб  на  зламах  зразків  отримали  об’ємні  відбитки  критичного


                  структурного  стану  експлуатованої  сталі,  а  за  часткою  міжзеренних
                  фрагментів на одиниці площі зламу з загалом крізьзеренним рельєфом оцінили


                  міру деградації сталі. Адже руйнування сталей завжди відбувається по шляху
                  найнижчого опору руйнуванню, на якому зосереджена критична кількість меж


                  зерен, когезія між якими під час експлуатації або ослаблена, або зв'язок між
                  суміжними  зернами  взагалі  порушений  і  сформувалися  міжзеренні


                  пошкодження.

                         6.  З  використанням  запропонованого  показника  (частка  площі

                  міжзеренного рельєфу на одичній площі загалом крізьзеренного зламу зразків)

                  показано, що злами ударних зразків найчутливіше віддзеркалюють зниження

                  когезії між суміжними зернами, а злами зразків на циклічну тріщиностійкість
   265   266   267   268   269   270   271   272   273   274   275