Page 269 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

269

Висновки до розділу 5

1. Металографічно показано, що внаслідок дифузійного перерозподілу

карбід твірних елементів до меж зерен в досліджених теплотривких сталях

парогонів ТЕС відбувся перерозподіл карбідів з їх виділенням вздовж меж

зерен і зупинки технологічного процесу відіграли одну з ключових ролей

(окрім температури і тривалості експлуатації, наводнювання металу тощо),

оскільки створювали градієнтні температурні, концентраційні, деформаційні

поля, які і визначили швидкість протікання процесу зниження когезії між

суміжними зернами через пороутворення навколо карбідів.

2. Експериментально-розрахунковим способом показано, що

закономірності зміни розмірів карбідів і зерен, визначених в діаметральному

перерізі стінки труб, корелюють із закономірностями зміни колових

напружень розтягу у цьому ж перерізі за різних режимів експлуатації

парогонів ТЕС (усталеного, під час планових чи вимушених зупинок

технологічного режиму експлуатації). Показано, що в околі зовнішньої

поверхні труб незалежно від режиму експлуатації виникають колові

напруження розтягу. Цим зумовлена інтенсифікація росту зерен, коагуляції

карбідів вздовж їх меж, і пришвидшення руйнування труб внаслідок
повзучості.

3. Для ранжування структурного стану металу різних зон гину парогону
та його прямої ділянки запропонували фрактографічний показник ∑n / ∑N (де
i
i
n - кількість ямок в’язкого рельєфу гладких зразків на розтяг, на дні яких
і
виявили карбіди як ознаку збереження їх когезії з матрицею, відносно

загальної кількості ямок N на одиничній площі зламу). З його використанням
і
показали очевидну нерівномірність процесу деградації сталі 12Х1МФ після
3
256∙10 год експлуатації на парогоні ТЕС по товщині стінки труби. Зокрема, з

його використанням показали, що найсильніше деградував метал із

розтягненої зони гину в околі зовнішньої поверхні труби, а найслабше – метал

із прямої ділянки парогону в околі внутрішньої поверхні труби.