Page 268 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

268

Проведений аналіз дав змогу показати, що перш за все коефіцієнт α для

експлуатованих теплотривких сталей істотно залежить від орієнтації зразків

стосовно осі труб парогонів. Причому найвищу чутливість до зміни стану

металу внаслідок експлуатаційної деградації забезпечує використання

радіальних або тангенціальних зразків (рис. 5.18). Крім того, найжорсткіші

експлуатаційні умови (на ПД парогонів та в різних зонах ЗЗ після експлуатації

з найбільшою кількістю зупинок блоків) спричиняють деградацію, яка

виявляється у вигляді найвищого значення α. І нарешті, навіть на осьових

зразках (які найменш чутливі до деградації) ударна в’язкість металу різних зон

ЗЗ знизилася настільки, що після експлуатації коефіцієнт α для металу ЗТВ

зріс до 1,92, а МШ – до 1,75. І це при тому, що у вихідному стані значення α

для металу цих зон гину мало чим відрізнялися від значення, властивого ОМ.

Таким чином, попри незмінність тенденції, виявленої для обох

показників опору крихкому руйнуванню (KCU і KCV) знижуватися внаслідок

тривалої експлуатації теплотривких сталей на парогонах ТЕС, ударна в’язкість

зразка з гострим концентратором напружень (KCV), який в основному

пов'язаний з енерговитратами на поширення руйнування, знижується сильніше

порівняно із значенням KCU. Коефіцієнт α = KCU / KCV дав змогу кількісно

оцінити наслідки структурних змін в металі через його деградацію. Зокрема
для експлуатованого металу з різних елементів парогонів коефіцієнт α

змінювався в діапазоні 1,5…2,5, тоді як для не експлуатованого металу цей
діапазон значно вужчий (1,2…1,4). Вважали, що вища чутливість до деградації

зразків з гострішими концентраторами напружень із тривало експлуатованих
сталей парогонів ТЕС і їх ЗЗ, може бути пов’язана з тим, що в зоні

передруйнування в околі гострого надрізу на зразках (з вищою концентрацією

напружень) зародження руйнування відбудеться за невисоких енерговитрат

(особливо з урахуванням ослаблення меж зерен порами навколо великих

карбідів). Адже саме завдяки такому ослабленню меж зерен зростають ризики

зародження непрогнозованих міжзеренних руйнувань (особливо за будь-яких

перевантажень, які періодично виникають під час експлуатації парогонів).