Page 265 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

265

руйнування істотно перевищують затрати на його зародження (особливо в

експлуатованих сталях). Тому за показник деградації сталей парогонів

прийняли коефіцієнт α = KCU / KCV, вважаючи його за такий, що певною

мірою (у першому наближенні) характеризує співвідношення затрат енергії на

зародження і поширення руйнування в аналізованих сталях.

1 4
2,5 2,5
2 5
3 6
2,0 2,0
 
1,5 1,5

1,0 1,0

0,5 0,5
0 501 576 N 0 576 N
а б

Рисунок 5.18 – Коефіцієнт α = KCU / KCV для сталі 15Х1М1Ф (a) та металу

5
різних зон ЗЗ (б) на трубах, експлуатованих 2·10 год на парогонах ТЕС за
різної кількості зупинок блоків N, який визначали за результатами випроб на

ударну в’язкість зразків осьової (1), радіальної (2) та тангенціальної (3)

орієнтацій (а) та осьових зразків (б) з ОМ (4), металу ЗТВ (5) та МШ (6).

Виявили, що ударна в’язкість сталі 15Х1М1Ф після експлуатації з

більшою кількістю зупинок блоків однозначно нижча ніж металу,

експлуатованого за меншої кількості таких зупинок. Причому це підтвердили

результати випроб незалежно від орієнтації зразків стосовно осі труб та

використаної геометрії надрізу (табл. 5.3, рис. 5.18а). Як особливість

відзначили те, що якщо для не експлуатованої сталі 15Х1М1Ф значення α

змінювалося в діапазоні від 1,20 до 1,38 (різниця в основному залежала від

5
орієнтації зразків), то для сталі після 2·10 год експлуатації діапазон зміни

коефіцієнта α істотно зріс (рис. 5.18а). Так для сталі, що перенесла під час

експлуатації більшу кількість зупинок блоків (576), значення α досягло

найвищого рівня (2,53) за випроб радіальних і дещо меншого (1,85) за випроб