Page 260 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

260

чинником її деградації в околі цієї поверхні. Разом з цим за впливу таких

самих експлуатаційних чинників значення d і HB, визначені в ЦП стінки цієї ж

труби, вклалися на ділянку I для основного массиву даних. Припустили, що це

зумовлено менш жорсткими силовими умовами експлуатації металу в ЦП

стінки труби порівняно з умовами біля її поверхонь.

З урахуванням попередньо викладених результатів метало- і

фрактографічних досліджень експлуатованих теплотривких сталей прийшли

до висновку, що мікроструктурні зміни, пов’язані з виділенням і коагуляцією

карбідів на межах зерен та їх декогезією від матриці визначили нахил ділянки I

на залежності НВ–d –1/2 (рис. 5.16), а за появу ділянки II з різкою зміною її

нахилу відповідають фрактографічно виявлені фрагменти міжзеренного

рельєфу руйнування на фоні переважно крізьзеренного утомного зламу.

Міжзеренні фрагменти зламів вважали за структурно обумовлену і

фрактографічно виявлену ознаку деградації теплотривких сталей, спричинену

їх тривалою експлуатацією на парогонах ТЕС.

5.7 Зв'язок структурно-механічного стану експлуатованих сталей
парогонів з експлуатаційними напруженнями

Для з’ясування причин виникнення встановленого градієнту за

структурними та механічними характеристиками металу в діаметральному
перерізі експлуатованих труб розрахували колові напруження, які виникають в

цьому перерізі за сумісного впливу тиску пари (до 24 MПa) всередині труб
парогонів та термічних напружень, спричинених зміною температури по

товщині їх стінки на різних етапах експлуатації парогонів (стаціонарний

режим, під час пуску чи зупинки блоків). Розрахунками встановили, що значні

напруження (близькі до границі плинності) виникали і біля зовнішньої, і біля

внутрішньої поверхонь труб, тоді як в ЦП труб (по товщині їх стінки) діяли

або низькі розтягувальні напруження (до 50 МПа), або значно вищі, але