Page 258 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

258

схильність металу до пластичного деформування, яке вважають ключовим

чинником впливу на деградацію сталей парогонів. І це особливо важливо

враховувати за температури експлуатації парогонів, яка достатньо висока для

реалізації повзучості в стінці труб, коли знижуються і опір руху дислокацій, і

енерговитрати на розблокування дислокаційних джерел в суміжних зернах

[257, 357]. Тому для об’єктів високотемпературної експлуатації опір руху

дислокацій та енерговитрати на розблокування дислокаційних джерел є

ключовими чинниками впливу на процеси деградації теплотривких сталей, з

якими особливо важливо рахуватися.

Таблиця 5.2 – Розмір зерна фериту d і твердість НВ сталі 15Х1М1Ф на різних

рівнях по товщині стінки труб запасу і експлуатованих на парогонах ТЕС

№  , год Місце заміру d*, мкм HB*
екс

ЗП 31 167
1 Вихідний стан ЦП 30 170

ВП 30 174

ЗП 112 154

2 501 ЦП 62 164

Кількість ВП 110 149
5
210
зупинок ЗП 160 126

3 576 ЦП 105 153

ВП 158 120

*HB і d відповідають середньо-арифметичним значенням понад 30 замірів

Значення HB і d експериментально визначили на трьох рівнях по

товщині стінки труб (біля ЗП, ВП та в ЦП) із сталі 15Х1М1Ф після різної

тривалості експлуатації на парогонах  (табл. 5.2). Як і очікували лінійна
екс
залежність HB = 135 + 235d –1/2 добре описала дані, отримані для сталі у

вихідному стані (1) та після експлуатації (2) з меншою (501) кількістю зупинок

блоків (рис. 5.16, ділянка І), що узгоджується з відомою залежністю Холла–

Петча. Що стосується цієї ж сталі 15Х1М1Ф, але після 576 зупинок під час