Page 253 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

253

40 40

30 30
S, % S, %

20 20

10 10

0 0
1 2 3 1 2 3
а б

Рисунок 5.13 – Частка міжзеренного руйнування на зламах зразків сталі

5
15Х1М1Ф у вихідному стані (1) після 210 год її експлуатації на парогонах
ТЕС з 576 (2) і 501 (3) зупинками блоків, випробуваних на статичну (а) та

циклічну (б) тріщиностійкість.

Разом з тим відзначили, що у кількісному вимірі чутливість цього

структурно обумовленого показника стану експлуатованої сталі виявилася

меншою, ніж у випадку оцінок на зламах ударних зразків, згідно яких на зламі

сталі, експлуатованої за жорсткіших температурно-силових умов, практично

весь злам сформований за крихким механізмом міжзеренного руйнування.

Таку відмінність за чутливістю до ослаблення когезії між суміжними зернами

пов’язали із різною величиною зони процесу у зразку із концентратором (за

випроб на ударну в’язкість) та втомною тріщиною (за випроб на статичну

тріщиностійкість). За випроб на статичну тріщиностійкість зона процесу

поширюється на значно меншу кількість зерен і тому виявляє меншу кількість

ослаблених меж зерен, ніж за випроб на ударну в’язкість, коли стає можливим

виявляти ослаблення не лише між окремими зернами, а навіть між їх

конгломератами. Схема розподілу напружень у вершині надрізу і в околі

утомної тріщини дає уявлення про розміри зон процесу, в яких відбувається

пластичне деформування металу за різних типів випроб (рис. 5.14). Очевидно,