Page 256 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

256

(рис. 5.15б), а яка експлуатувалася за більшої кількості зупинок

технологічного процесу - більшою (рис. 5.15в). Це вважали ознакою її

сильнішої деградації під час експлуатації. На цій основі частку площі зламу,

що припадає на фрагменти міжзеренного рельєфу, використали як

фрактографічний показник деградації експлуатованих теплотривких сталей,

пов'язаний з їх експлуатаційною пошкодженістю на структурному рівні.

а б

Рисунок 5.15 – Фрактограми з

типовим рельєфом на ділянці

припорогового росту втомної тріщини

в сталі 15Х1М1Ф у вихідному стані

5
(а) та після 210 год її експлуатації
на парогонах ТЕС за 501 (б) і 576 (в)

зупинок блоків.
в

Таким чином, металографічні і фрактографічні дослідження

теплотривкої сталі 15Х1М1Ф показали, що внаслідок повзучості в ній

відбулися структурні зміни, пов’язані з виділенням та коагуляцією карбідів

вздовж меж зерен, з їх наступною декогезією від матриці з формуванням пор

вздовж меж зерен та подальшим руйнуванням перетинок між ними і

виникненням міжзеренних пошкоджень. Такий механізм деградації структури

теплотривких сталей підтвердили на зламах лабораторних зразків,