Page 261 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

261

короткочасно діючі напруження стиску, які з’являлися лише на етапі зупинок

блоків з охолодженням системи трубопроводів (рис. 5.17).

Разом з тим в околі ЗП труби під час усіх аналізованих температурних

режимів експлуатації завжди діяли напруження розтягу. Саме цими

напруженнями пояснили вплив зупинок блоків на пришвидшену деградацію

металу біля ЗП труб на структурному рівні. Адже встановлені закономірності

зміни розмірів карбідів і зерен по товщині стінки труб з мінімальними

значеннями в їх ЦП якісно відтворили встановлену розрахунковим способом

закономірність зміни колових напружень поперек їх стінки. Причому за

максимальної з аналізованих варіантів кількості зупинок блоків та біля ЗП

труб описані структурні зміни проявлялися найчіткіше. Звідси вважали, що

причиною неузгодженості даних, отриманих для металу біля обох поверхонь

труб, з основним масивом даних, описаним ділянкою І на залежності HB–d –1/2

(див. рис. 5.16), послужили структурні зміни в сталі після її тривалої

експлуатації такі як декогезія карбідів від матриці з формуванням мережі

мікропор вздовж меж зерен. Причому, чим більшою була кількість переривань

технологічного процесу, тим кращими були умови для декогезії карбідів від

матриці, що обумовлено невідповідністю їх коефіцієнтів термічного

розширення і, отже, здатністю деформуватися в кожному циклі через зупинку і
подальший пуск блоку. Завдяки повзучості металу в перетинках між порами,

що виникли внаслідок відшарування карбідів від матриці, впродовж
високотемпературної експлуатації відбувалося їх злиття з формуванням

міжзеренних пошкоджень. Крім того, слід враховувати також можливий
негативний вплив пароводяної суміші, яка створює умови для наводнювання

металу. Адже утворення пор вздовж меж зерен інтенсифікується за сумісної дії

напружень розтягу і водню, абсорбованого металом під час тривалої

експлуатації, і, як наслідок, твердість металу може знижуватися.

Отримані закономірності зміни колових напружень у поперечному

перерізі труб (рис. 5.17) корелюють із встановленими особливостями зміни у

цьому перерізі таких структурних ознак як розміри карбідів і зерен (рис. 5.2,